< Job 18 >

1 Entonces Bildad, el suhita, tomó la palabra y dijo:
І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:
2 “¿Hasta cuándo seguirás hablando, buscando las palabras adecuadas que decir? ¡Habla con sentido común si quieres que te respondamos!
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
3 ¿Crees que somos animales tontos? ¿Te parecemos estúpidos?
Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?
4 Te destrozas con tu ira. ¿Crees que la tierra tiene que ser abandonada, o que las montañas deben moverse sólo por ti?
О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?
5 “Es cierto que la vida de los malvados terminará como una lámpara que se apaga: su llama no brillará más.
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
6 La luz de su casa se apaga, la lámpara que cuelga arriba se apaga.
його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,
7 En lugar de dar pasos firmes, tropiezan, y sus propios planes los hacen caer.
стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!
8 Sus propios pies los hacen tropezar y quedan atrapados en una red; mientras caminan caen en un pozo.
Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
9 Una trampa los agarra por el talón; un lazo los rodea.
пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —
10 Un lazo se esconde en el suelo para ellos; una cuerda se extiende a través del camino para hacerlos tropezar.
на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.
11 El terror asusta a los malvados, los persigue por todas partes, les muerde los talones.
Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.
12 El hambre les quita las fuerzas; el desastre los espera cuando caen.
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.
13 La enfermedad devora su piel; la enfermedad mortal consume sus miembros.
Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.
14 Son arrancados de los hogares en los que confiaban y llevados al rey de los terrores.
Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...
15 La gente que no conoce vivirá en sus casas; el azufre se esparcirá donde solían vivir.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
16 Se marchitan, las raíces abajo y las ramas arriba;
Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.
17 el recuerdo de ellos se desvanece de la tierra; nadie recuerda ya sus nombres.
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.
18 Son arrojados de la luz a las tinieblas, expulsados del mundo.
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
19 No tienen hijos ni descendientes en su pueblo, ni supervivientes donde solían vivir.
У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.
20 La gente de occidente está horrorizada por lo que les sucede. La gente del oriente está conmocionada.
На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...
21 Esto es lo que ocurre con las casas de los malvados, con los lugares de los que rechazan a Dios”.
Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“

< Job 18 >