Job 17
1 “Mi espíritu está aplastado; mi vida se ha extinguido; la tumba está lista para mí.
Мій дух залама́всь, мої дні погаса́ють, — зоста́лись мені самі гроби!
2 Los burladores me rodean. Veo cómo me ridiculizan amargamente.
Дійсно, насмі́шки зо мною, й моє око в розгі́рченні їхнім ночує.
3 Dios, tienes que ofrecer por mí una garantía contigo mismo, pues ¿quién más será mi garante?
Поклади, дай заста́ву за мене Ти Сам, — хто ж то той, що умову зо мною заб'є по рука́х?
4 Has cerrado sus mentes al entendimiento, ¡así que no les dejes ganar!
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
5 Traicionan a los amigos para beneficiarse ellos mismos y sus hijos sufren por ello.
Він призна́чує ближніх на по́діл, а очі синів його те́мніють,
6 Me han convertido en un proverbio de burla entre el pueblo; me escupen en la cara.
Він поставив мене за прислі́в'я в наро́дів, і став я таким, на якого плюють.
7 Mis ojos están agotados de tanto llorar y mi cuerpo es una sombra de lo que fue.
З безтала́ння поте́мніло око моє, а всі члени мої — як та тінь...
8 La gente que se cree buena se escandaliza al verme. Los que son inocentes se sienten turbados por los impíos.
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
9 Los que tienen razón prosperan, y los que tienen las manos limpias se hacen cada vez más fuertes.
І праведний буде держа́тись дороги своєї, а хто чистору́кий — побі́льшиться в силі.
10 “¿Por qué no vuelves a repetir lo que has dicho?
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
11 Mi vida ha terminado. Mis planes han desaparecido. Mi corazón está roto.
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
12 Convierten la noche en día, y dicen que la luz del día se acerca a la oscuridad.
вони мені ніч оберта́ють на день, набли́жують світло при те́мряві!
13 ¿Qué es lo que busco? Hacer mi hogar en el Seol, para hacer mi cama en la oscuridad? (Sheol h7585)
Якщо сподіва́юсь, то тільки шео́лу, як дому свого, в темноті постелю́ своє ло́же. (Sheol h7585)
14 ¿Debo considerar a la tumba como mi padre, y al gusano como mi madre o como mi hermana?
До гро́бу я кличу: „О батьку ти мій!“До черви́: „Моя мамо та се́стро моя!“
15 Entonces, ¿dónde está mi esperanza? ¿Puede alguien ver alguna esperanza para mí?
Де ж тоді та наді́я моя? А надія моя, — хто побачить її?
