Job 13
1 Mira, he visto todo esto con mis propios ojos, y lo he oído con mis propios oídos, y lo entiendo.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 Sé lo que sabes. No eres mejor que yo.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Pero aun así me gustaría hablar con el Todopoderoso: ¡Quiero probarme ante Dios!
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 En cuanto a ustedes, ¡encubren las cosas diciendo mentiras! ¡Todos ustedes son como los médicos que no pueden curar a nadie!
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 ¡Cuánto desearía que se callaran todos! Eso sería lo más sensato para ustedes.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Escuchen mi argumento y presten atención a lo que tengo que decir.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 ¿Creen que pueden decir mentiras para defender a Dios? ¿Hablan con engaño en su nombre?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 ¿O es que quieren demostrar su favoritismo a Dios? ¿Argumentarán en favor de Dios?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 ¿Concluirá Dios que hacen el bien cuando los examine? ¿Podrán engañarlo como si se tratara de un ser humano?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 ¡No, definitivamente los reprenderá si le muestran secretamente su favoritismo!
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 ¿No les aterra su majestad? ¿Acaso no se paralizarían de miedo ante él?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Sus dichos son tan útiles como la ceniza; sus argumentos tan débiles como el barro.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Callen y no me hablen. Déjenme hablar, pase lo que pase.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Me hago responsable de mí mismo y estoy dispuesto a arriesgar mi vida.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Aunque me mate, esperaré en él. Todavía seguiré defendiendo mis caminos ante él.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 Haciendo esto me salvaré, ya que ningún impío podría presentarse ante él.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Escuchen atentamente lo que digo, y presten atención a mi explicación.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Miren que he preparado mi caso y sé que se me dará la razón.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 ¿Quién quiere discutir conmigo? Si se demuestra que estoy equivocado, estoy dispuesto a callar y morir.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Dios, tengo dos peticiones, entonces podré enfrentarme a ti.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Deja de golpearme, y deja de aterrorizarme.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Entonces llama, y yo responderé. O déjame hablar, y luego respóndeme.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 ¿Cuáles son mis pecados e iniquidades? Muéstrame qué he hecho mal; ¿cómo me he rebelado contra ti?
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 ¿Por qué eres tan hostil conmigo? ¿Por qué me tratas como tu enemigo?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 ¿Asustarías a una hoja movida por el viento o cazarías un pedazo de paja?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 Porque escribes cosas amargas contra mí y me haces pagar por los pecados de mi juventud.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Pones mis pies en el cepo. Vigilas cada uno de mis pasos. Incluso inspeccionas mis huellas.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Me deshago como algo podrido, como ropa apolillada.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
