Salmos 90
1 Oración de Moisés, varón de Dios. Oh Señor, Tú eres de generación en generación.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Владико, Ти був пристановищем нашим з роду в рід.
2 Antes que los montes fuesen engendrados, y naciesen la tierra y el orbe, y desde la eternidad hasta la eternidad, Tú, oh Dios, eres.
Перш ніж народилися гори й Ти утворив землю і всесвіт, від віку й до віку Ти – Бог.
3 Tú reduces a los mortales al polvo, y les dices: “Reintegraos, hijos de Adán.”
Ти повертаєш людину назад у порох і кажеш: «Поверніться назад, сини людські!»
4 Así como mil años son a tus ojos lo que el día de ayer, una vez que ha pasado, y lo que una vigilia de la noche,
Адже тисяча років в очах Твоїх, немов день вчорашній, що минає, як сторожа вночі.
5 así (a los hombres) los arrebatas, y son como un sueño matutino, como la hierba verde;
Потоком Ти несеш людей, немов сон минули вони; як трава, що вранці сходить,
6 que a la mañana está en flor y crece, y a la tarde es cortada y se seca.
вранці цвіте й рясніє, а ввечері в’яне й засихає.
7 Así también nos consumimos a causa de tu ira, y estamos conturbados por tu indignación.
Ми щезаємо у гніві Твоєму, і через лють Твою ми збентежені.
8 Has puesto ante tus ojos nuestros delitos, y a la luz de tu rostro nuestros pecados ocultos,
Ти поклав наші беззаконня перед Собою, наші приховані [гріхи вивів] на світло Твого обличчя.
9 porque todos nuestros días declinan por efecto de tu ira, nuestros días pasan como un suspiro.
Бо всі дні наші проходять у люті Твоїй; роки наші згасають, немов стогін.
10 Los días de nuestra vida son en suma setenta años, y en los robustos, ochenta; y los más de ellos son pena y vanidad, porque pronto han pasado y nos volamos.
Днів наших – сімдесят років, а якщо є сила, то вісімдесят років, і найкраще в них [забирає] праця й смуток; вони минають швидко, і ми відлітаємо.
11 ¿Quién pesa según el temor que te es debido la vehemencia de tu ira y tu indignación?
Хто знає силу гніву Твого? Страх перед Тобою, [настільки великий], як і лють Твоя.
12 Enséñanos a contar nuestros días, para que lleguemos a la sabiduría del corazón.
Навчи нас так лічити дні наші, щоб ми набули мудре серце.
13 Vuélvete, Yahvé —¿hasta cuándo?— y sé propicio a tus siervos.
Повернися ж, Господи, доки так буде? Змилуйся над рабами Твоїми!
14 Sácianos con tu misericordia desde temprano, para que nos gocemos y nos alegremos todos nuestros días.
Насичуй нас милістю Твоєю вранці, тоді ми веселитися й радіти будемо по всі дні наші.
15 Alégranos por los días en que nos humillaste, por los años en que conocimos la desventura.
Дай нам порадіти за ті дні, коли Ти упокорював нас, за ті роки, коли ми бачили лихо.
16 Manifiéstese a tus siervos tu obra, y a sus hijos tu gloria.
Нехай з’явиться Твоє діло рабам Твоїм, і велич Твоя – синам їхнім.
17 Y la bondad del Señor, nuestro Dios, sea sobre nosotros; y conduce Tú las obras de nuestras manos, [para que prospere la obra de nuestras manos].
І нехай перебуватиме прихильність Володаря, Бога нашого, на нас. Справу рук наших утверди для нас, справу рук наших зміцни нам.
