Salmos 35
1 De David. Disputa mi causa, oh Yahvé, contra mis contendores; combate Tú a los que me combaten.
Псалом Давидів. Господи, втруться в суперечку з тими, хто зі мною сперечається, почни воювати з тими, хто воює проти мене!
2 Echa mano al escudo y al broquel, y levántate en mi socorro.
Візьми щит і обладунки й повстань мені на допомогу!
3 Empuña la lanza, y cierra contra mis perseguidores. Dile a mi alma: “Tu salvación soy Yo.”
Махни списом і загороди дорогу тим, хто переслідує мене. Скажи душі моїй: «Я – порятунок твій!»
4 Queden confusos y avergonzados los que buscan mi vida. Vuelvan atrás, cubiertos de oprobio los que maquinan mi perdición.
Нехай посоромлені й принижені будуть ті, хто прагне згубити мою душу. Нехай розвернуться назад і вкриються ганьбою, хто зло проти мене задумує.
5 Sean como la paja ante el viento, acosados por el Ángel de Yahvé.
Нехай будуть вони як полова перед вітром, коли ангел Господній гнатиме їх.
6 Sea su camino obscuro y resbaloso, cuando el Ángel de Yahvé los persiga.
Нехай шлях їхній буде темний і слизький, коли ангел Господній переслідуватиме їх.
7 Porque sin causa me tendieron su red; y sin causa cavaron una fosa para mi vida.
За те, що приховали для мене тенета без причини й безпідставно викопали яму для душі моєї.
8 Venga sobre ellos la muerte inesperada, y préndalos la red que para mí escondieron; caigan en la fosa que ellos mismos cavaron.
Нехай погибель прийде на нього несподівано, й у тенетах, що він для мене таємно розставив, заплутається сам і впаде в них собі на погибель.
9 Y mi alma se regocijará en Yahvé, y se alegrará de su auxilio.
А моя душа веселитись буде в Господі, піднесеться від радості через Твоє спасіння.
10 Todos mis huesos dirán: ¿Quién como Tú, Yahvé, que libras del prepotente al desvalido, y al pobre y afligido de la mano del que lo despoja?
Усі кістки мої нехай скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш приниженого від того, хто сильніший від нього, приниженого й бідного – від того, хто грабує його».
11 Se levantaron testigos de iniquidad; me pedían cuentas de cosas que yo ni conocía.
Повстали проти мене жорстокі свідки, розпитують мене про те, чого я не знаю.
12 Por el bien me devolvían mal, para desolación de mi alma.
Віддячують мені злом за добро, [тяжкою] втратою моїй душі.
13 En tanto que yo, cuando ellos enfermaban, vestía de cilicio, me maceraba con el ayuno, y mis plegarias me golpeaban el seno.
Та коли вони хворіли, я вдягався в лахміття, постом виснажував мою душу, та молитва моя поверталася в нутро моє [без відповіді].
14 Me portaba como con un amigo, como con un hermano; me encorvaba triste, como quien llora a una madre.
Я ходив, наче за другом чи братом моїм [сумуючи], наче матір оплакуючи, схилившись понуро.
15 Ellos, en cambio, se alegraron en mi adversidad, y se juntaron; coligados contra mí me hirieron de improviso, me laceraron sin tregua.
А коли я спіткнувся, вони зраділи, і збиралися проти мене негідники, котрих я не знав, терзали мене безупинно.
16 Entre impíos burladores de torta redonda, rechinaron contra mí sus dientes.
Безбожними глузуваннями насміхалися, скреготіли на мене своїми зубами.
17 ¿Hasta cuándo. Señor, lo estarás viendo? libra de sus maldades mi vida, de los leones a mi único bien.
Володарю, доки Ти дивитимешся на це? Відведи мою душу від їхніх згубних вчинків, від цих левів самотню мою!
18 Te daré gracias en la gran asamblea, te alabare ante un pueblo numeroso.
Я прославлю Тебе в зібранні великому, посеред велелюддя хвалитиму Тебе.
19 No se alegren a costa mía mis injustos enemigos; no se hagan guiños de ojo los que sin causa me odian,
Нехай же не зловтішаються наді мною вороги мої неправедно, що даремно ненавидять мене. Нехай не підморгують очима [зловтішно] ті, хто ненавидить мене даремно.
20 porque ni siquiera hablan de paz, y planean traidoramente fraudes contra los pacíficos de la tierra.
Бо не про мир вони говорять, але на мирних мешканців землі задумують підступне.
21 Ensanchan contra mí sus bocas y dicen: “aja, aja; lo hemos visto con nuestros propios ojos”.
Роззявляють на мене свої пащі, кажучи: «Ага! Ага! Побачили цю [біду] наші очі!»
22 Tú, Yahvé, sí que lo has visto; no calles, Señor, no quieras estar lejos de mí.
[Але ж і] Ти, Господи, побачив це, не мовчи! Владико, не віддаляйся від мене!
23 Despierta y vela por mi defensa, por mi causa, Dios mío y Señor mío.
Пробудися і встань на мій суд, [втруться] в мою суперечку, Боже мій, Володарю мій!
24 Júzgame Tú según tu justicia, Yahvé, Dios mío, que no se alegren a mi costa;
Суди мене за правдою Твоєю, Господи, Боже мій; і нехай не зловтішаються вони наді мною.
25 que no piensen en su corazón: “Hemos salido con nuestro deseo”; no digan: “Lo hemos devorado.”
Нехай не говорять вони в серцях своїх: «Ага, сталося, як ми хотіли!» Нехай не промовляють: «Ми проковтнули його!»
26 Confundidos sean y abochornados a una los que se gozan en mi mal. Sean cubiertos de vergüenza e ignominia los que se ensoberbecen contra mí.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються всі, хто радіє моєму лихові. Нехай одягнуться у сором і безчестя ті, хто величається наді мною.
27 Alégrense y gócense los que comparten mi causa, y digan siempre: “Grande es Yahvé que se deleita en la paz de su siervo.”
Нехай же веселяться й радіють ті, кому до вподоби моя правда; нехай завжди промовляють вони: «Хай звеличиться Господь, Що бажає миру слузі Своєму!»
28 Y mi lengua proclamará tu justicia; y tu alabanza perpetuamente.
Тоді язик мій проголошуватиме Твою правду, цілий день хвалитиме Тебе!
