Salmos 22
1 Al maestro de coro. Por el pronto socorro. Salmo de David. Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has abandonado? Los gritos de mis pecados alejan de mí el socorro.
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 Dios mío, clamo de día, y no respondes; de noche también, y no te cuidas de mí.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 Y Tú, sin embargo, estás en tu santa morada, ¡oh gloria de Israel!
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 En Ti esperaron nuestros padres; esperaron, y los libraste.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 A Ti clamaron, y fueron salvados; en Ti confiaron, y no quedaron confundidos.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 Pero es que yo soy gusano, y no hombre, oprobio de los hombres y desecho de la plebe.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 Cuantos me ven se mofan de mí, tuercen los labios y menean la cabeza:
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 “Confió en Yahvé: que Él lo salve; líbrelo, ya que en Él se complace.”
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 Sí, Tú eres mi sostén desde el seno materno, mi refugio desde los pechos de mi madre.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 A Ti fui entregado desde mi nacimiento; desde el vientre de mi madre Tú eres mi Dios.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 No estés lejos de mí, porque la tribulación está cerca, porque no hay quien socorra.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Me veo rodeado de muchos toros; los fuertes de Basan me cercan;
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 abren contra mí sus bocas, cual león rapaz y rugiente.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 Soy como agua derramada, todos mis huesos se han descoyuntado; mi corazón, como cera, se diluye en mis entrañas.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 Mi garganta se ha secado como una teja; mi lengua se pega a mi paladar, me has reducido al polvo de la muerte.
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 Porque me han rodeado muchos perros; una caterva de malvados me encierra; han perforado mis manos y mis pies;
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 puedo contar todos mis huesos. Entretanto, ellos miran, y al verme se alegran.
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 Se reparten mis vestidos, y sobre mi túnica echan suertes.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 Mas Tú, Yahvé, no estés lejos de mí; sostén mío, apresúrate a socorrerme.
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 Libra mi alma de la espada, mi vida del poder del perro.
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 Sálvame de la boca del león; de entre las astas de los bisontes escúchame.
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 Anunciaré tu Nombre a mis hermanos, y proclamaré tu alabanza en medio de la asamblea.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 Los que teméis a Yahvé alabadle, glorificadle, vosotros todos, linaje de Israel.
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 Pues no despreció ni desatendió la miseria del miserable; no escondió de él su rostro, y cuando imploró su auxilio, le escuchó.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 Para Ti será mi alabanza en la gran asamblea, cumpliré mis votos en presencia de los que te temen.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 Los pobres comerán y se hartarán, alabarán a Yahvé los que le buscan. Sus corazones vivirán para siempre.
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 Recordándolo, volverán a Yahvé todos los confines de la tierra; y todas las naciones de los gentiles se postrarán ante su faz.
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 Porque de Yahvé es el reino, y Él mismo gobernará a las naciones.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 A Él solo adorarán todos los que duermen bajo la tierra; ante Él se encorvará todo el que desciende al polvo, y no tiene ya vida en sí.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 Mi descendencia le servirá a Él y hablará de Yahvé a la edad venidera.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 Anunciará su justicia a un pueblo que ha de nacer: “Estas cosas ha hecho Yahvé.”
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
