Salmos 102
1 Oración de un afligido que desfallece y derrama su angustia ante el Señor. Escucha, Yahvé, mi oración, y llegue a Ti mi clamor.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 No quieras esconderme tu rostro en el día de mi desolación; inclina hacia mí tu oído; apresúrate a atenderme en el día de mi llamado.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 Porque mis días se desvanecen como el humo, y mis huesos arden como fuego.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 Abrasado, como la hierba, se seca mi corazón; me olvido de comer mi pan.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 A fuerza de gemir y llorar se me pega la piel a los huesos.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 Soy como el pelícano del desierto, hecho semejante al búho entre las ruinas.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 No puedo conciliar el sueño, y me lamento como el ave solitaria sobre el tejado:
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 Mis enemigos me insultan sin cesar, y los que se enfurecen contra mí, toman mi nombre como imprecación.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 Mi comida es ceniza en vez de pan, y mezclo mi bebida con las lágrimas,
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 a causa, de tu indignación y tu furor, porque me arrojaste después de levantarme en alto.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 Mis días son como la sombra que se alarga; y, como la hierba, voy secándome,
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 mas Tú, Yahvé, permaneces siempre, y tu Nombre es de generación en generación.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 Tú te levantarás y serás propicio a Sión, porque tiempo es ya de que te apiades de ella; a llegado la hora.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 Ya tus siervos aman sus piedras, sienten compasión de sus ruinas.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 Así, oh Yahvé, los gentiles reverenciarán tu Nombre, y tu gloria todos los reyes de la tierra,
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 porque Yahvé habrá restaurado a Sión, y Él se mostrará en su gloria.
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 Se volverá hacia la oración de los despojados, y no despreciará sus ruegos.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 Escríbase esto para la generación venidera, para que el pueblo que va a nacer alabe a Yah.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 Porque Yahvé se habrá inclinado desde su excelso santuario, desde el cielo habrá mirado a la tierra,
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 para escuchar el gemido de los cautivos y librar a los destinados a la muerte,
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 a fin de que en Sión sea pregonado el Nombre de Yahvé, y en Jerusalén su alabanza,
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 cuando allí se congreguen a una los pueblos y los reinos, para servir a Yahvé.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 Él quebrantó mis fuerzas a medio camino; acortó mis días.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 Y yo clamo: Oh Dios mío, no me quites de esta vida en la mitad de mis días, Tú, cuyos años duran por todas las generaciones.
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 En el principio cimentaste la tierra, y obra de tus manos es el cielo.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 Ellos van pasando, mas Tú permanecerás; todo en ellos se envejece como una vestidura; Tú los mudarás como quien cambia de vestido, y quedarán cambiados.
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 Mas Tú eres siempre el mismo, y tus años no tienen fin.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 Los hijos de tus siervos morarán seguros, y su posteridad será estable delante de Ti.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
