Proverbios 27
1 No te jactes del día de mañana, ya que no sabes qué dará de sí el día (siguiente).
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Alábete otro, y no tu boca; un extraño, y no tus labios.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Pesada es la piedra, y una carga la arena, pero más gravosa que ambas cosas es la ira del necio.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Cruel es la cólera e impetuoso el furor; pero, ¿quién es capaz de suprimir los celos?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Más vale una reprensión abierta que una amistad que no se manifiesta.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Son sinceras las heridas hechas por quien ama, pero engañosos los besos del que odia.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 El harto pisotea el panal, para el hambriento todo lo amargo es dulce.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Como ave que se aleja de su nido, así es el hombre que abandona su lugar.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Como perfumes e incienso deleitan el corazón, así el alma encuentra dulzura en el consejo de un amigo.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 No abandones a tu amigo, ni al amigo de tu padre, y en el día de tu dolor no vayas a la casa de tu hermano. Más vale vecino cercano que hermano lejano.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Sé sabio, hijo mío, y alegra mi corazón; para que pueda yo responder a quien me afrenta.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 El hombre cauto divisa el peligro y se esconde; el incauto sigue adelante y sufre el daño.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Quítale el vestido, pues salió de fiador por otro, y tómale prenda para satisfacer a la mujer extraña.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Bendecir al amigo a grandes voces y muy de mañana, es reputado como una maldición.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Gotera continua en tiempo de lluvia, y mujer rencillosa, cosa igual;
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 querer guardarla es guardar los vientos, y retener en la mano el aceite.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Hierro con hierro se aguza; así un hombre aguza a otro.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Quien cultiva una higuera comerá su fruto; quien cuida a su señor será honrado.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Como en el agua rostro (corresponde) a rostro, así el corazón del hombre al hombre.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 El crisol prueba la plata, la hornaza el oro; así le prueba al hombre la boca que le alaba.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Aunque majares al necio en un mortero, como se maja el trigo con el pisón, no por eso se apartará de él su necedad.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Conoce bien tus ovejas y cuida de tus rebaños,
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 porque no duran siempre las riquezas, ni la corona de generación en generación.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Brota el pasto, aparece la hierba y se recoge el heno de los montes;
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 entonces los corderos te darán el vestido, los cabritos el precio del campo,
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 y las cabras leche en abundancia para tu alimento, para el sustento de tu casa y la vida de tus criadas.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
