Job 22
1 Entonces Elifaz temanita tomó la palabra y dijo:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “¿Puede el hombre ser útil a Dios? Solo a sí mismo es útil el sabio.
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 ¿Qué provecho tiene el Todopoderoso de que tú seas justo? ¿O qué ventaja, si son perfectos tus caminos?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 ¿Te castiga acaso por tu piedad, y entra en juicio contigo?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 ¿No es inmensa tu malicia, y no son innumerables tus maldades?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Exigiste prendas a tus hermanos, sin justo motivo, y despojaste al desnudo de su ropa.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 No diste agua al desfallecido, y al hambriento le negaste el pan,
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 ya que el hombre de brazo (fuerte) ocupa la tierra, y se adueñan de ella los que gozan de privilegios.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 A las viudas las despachaste con las manos vacías, y rompiste los brazos al huérfano.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Por eso estás cercado de lazos, y te aterra de improviso el espanto.
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 (Te cubren) tinieblas y no puedes ver; te inundan aguas desbordadas.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 ¿No está Dios en lo alto del cielo? Mira las sublimes estrellas: ¡Qué altura!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 Y tú dices: «¿Qué sabe Dios? ¿acaso juzga a través de las nubes?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Nubes espesas le envuelven y no puede ver; se pasea por el circuito del cielo.»
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 ¿Quieres tú acaso seguir aquel antiguo camino, por donde marcharon los malvados?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Fueron arrebatados antes de tiempo, y sobre sus cimientos se derramó un diluvio.
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Decían a Dios: «¡Apártate de nosotros! ¿Qué podrá hacernos el Todopoderoso?»
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Y Él llenaba sus casas de bienes. ¡Lejos de mí el consejo de los impíos!
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Los justos verán y se alegrarán (de su ruina), y los inocentes se reirán de ellos,
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 (diciendo): «No ha sido aniquilada su fuerza, y sus restos consumidos por el fuego?»
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Reconcíliate con Él, y tendrás paz; así te vendrá la felicidad.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Recibe de su boca la Ley, y pon sus palabras en tu corazón.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Serás restablecido, si te convirtieres al Omnipotente, y apartas de tu tienda la iniquidad.
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Echa al polvo el oro, y entre los guijarros del arroyo (los tesoros de) Ofir;
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 y será el Todopoderoso tu tesoro, y caudal de plata para ti.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Entonces te gozarás en el Omnipotente, y alzarás tu rostro hacia Dios.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Le rogarás, y Él te escuchará; y tú le cumplirás tus votos.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Si proyectas una cosa, te saldrá bien, y sobre tus caminos brillará la luz.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Si te abaten, podrás decir: «¡Arriba!» pues Él salva a los que humildemente bajan los ojos.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Se salvará el inocente, será librado por la pureza de sus manos.”
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
