Job 13
1 “Todo esto lo han visto mis ojos; mis oídos lo han oído y lo comprendieron.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 Lo que vosotros sabéis, lo sé yo también, no soy inferior a vosotros.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Mas quiero hablar con el Todopoderoso, mi anhelo es discutir con Dios.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 Vosotros fraguáis mentiras; sois médicos inútiles todos.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 Callaos, por fin; que os será reputado por sabiduría.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Oíd, por favor, mi defensa y prestad atención a las razones que alega mi boca.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 ¿Queréis acaso hablar falsedades en favor de Dios, decir mentiras en obsequio suyo?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 ¿Pretendéis prestarle favores, patrocinar la causa de Dios?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 ¿Os sería grato que Él os sondease, o pensáis engañarlo como se engaña a un hombre?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 Os reprenderá sin falta, si solapadamente sois parciales.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 ¿No os causa miedo su majestad? ¿No caerá sobre vosotros su espanto?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Vuestros argumentos son necedades, y vuestras fortalezas, fortalezas de barro.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Callaos, que yo hablaré; venga sobre mí lo que viniere.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 Sea lo que fuere, tomaré mi carne entre mis dientes, y pondré mi alma en mi mano.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Aunque Él me matase y yo nada tuviese que esperar, defendería ante Él mi conducta.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 Al fin Él mismo me defenderá; porque el impío no puede comparecer en su presencia.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Escuchad atentamente mi palabra, mis argumentos os penetren el oído.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Tengo bien preparada (mi) causa, y sé que seré justificado.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 ¿Quién quiere litigar conmigo? pues si yo callara, me moriría.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Solo dos cosas alejes de mí; y no me esconderé de tu presencia:
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 que retires de mí tu mano, y no me espanten más tus terrores.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Luego llama, y yo contestaré; o hablaré yo, y Tú me respondes.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 ¿Cuántos son mis delitos y pecados? Dime mis faltas y transgresiones.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 ¿Por qué ocultas tu rostro, y me tienes por enemigo tuyo?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 ¿Quieres aterrar una hoja que lleva el viento, perseguir una paja reseca?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 Porque decretas contra mí penas tan amargas, y me imputas las faltas de mi mocedad.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 Pones mis pies en el cepo, observas todos mis pasos y acechas las plantas de mis pies.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Me consumo como un (leño) carcomido, como ropa roída por la polilla.”
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
