Job 10
1 “Tedio de vida tiene mi alma, daré libre curso a mis quejas; hablaré con la amargura de mi alma.
Труждаюся душею моею, стеня испущу на мя глаголы моя, возглаголю горестию души моея одержимь
2 Diré a Dios: «No me condenes»; dime por qué contiendes conmigo.
и реку ко Господеви: не учи мя нечествовати, и почто ми сице судил еси?
3 Te parece acaso bien oprimirme, desechar la obra de tus manos, y favorecer los designios de los malvados?
Или добро Ти есть, аще вознеправдую, яко презрел еси дела руку Твоею, совету же нечестивых внял еси?
4 ¿Tienes Tú ojos de carne, y miradas como miradas de hombre?
Или якоже человек видит, видиши? Или якоже зрит человек, узриши?
5 ¿Son tus días como los días de los mortales, y tus años como los años humanos,
Или житие Твое человеческо есть? Или лета Твоя яко дние мужа?
6 para que vayas inquiriendo mi culpa y buscando mi pecado,
Яко истязал еси беззаконие мое и грехи моя изследил еси.
7 aunque sabes que no soy malo, y que nadie puede librarme de tu mano?
Веси бо, яко не нечествовах: но кто есть изимаяй из руку Твоею?
8 Tus manos me han plasmado y me han hecho todo entero ¿y ahora quieres destruirme?
Руце Твои сотвористе мя и создасте мя: потом же преложив, поразил мя еси.
9 Recuerda que me formaste como barro, y ahora me reduces a polvo.
Помяни, яко брение мя создал еси, в землю же паки возвращаеши мя.
10 ¿No me vaciaste como leche, y cual queso me cuajaste?
Или не якоже млеко измелзил мя еси, усырил же мя еси равно сыру?
11 De piel y de carne me revestiste, y me tejiste de huesos y nervios;
Кожею же и плотию мя облекл еси, костьми же и жилами сшил мя еси:
12 vida y favores me has concedido, y tu protección me ha conservado la vida.
живот же и милость положил еси у мене, посещение же Твое сохрани мой дух.
13 Mas lo guardaste en tu corazón; bien sé que esto era tu designio.
Сия имеяй в Тебе, вем, яко вся можеши, и невозможно Тебе ничтоже.
14 Si peco, Tú me observas; y no me perdonarás mi culpa.
Аще бо согрешу, храниши мя, от беззакония же не безвинна мя сотворил еси.
15 Si hago mal, ¡ay de mí! y si soy inocente ni aun así puedo alzar mi cabeza, harto como estoy de oprobio y viendo mi miseria.
Аще бо нечестив буду, люте мне, аще же буду праведен, не могу возникнути: исполнен бо есмь безчестия,
16 Y si la alzo, me das caza como león, repites contra mí tus terrores;
ловимь бо есмь аки лев на убиение: паки же преложив, люте убиваеши мя.
17 renuevas tus pruebas contra mí, y acrecientas conmigo tu saña, me atacan cada vez nuevos ejércitos (de males).
Обновляяй на мя испытание мое, гнева бо великаго на мя употребил еси и навел еси на мя искушения.
18 ¿Por qué me sacaste del seno materno? Estaría ahora muerto, sin que ojo alguno me hubiera visto.
Почто убо мя из чрева извел еси, и не умрох, око же мене не видело бы,
19 Sería como si nunca hubiese existido, llevado del seno materno al sepulcro.
и бых бы аки не был? Почто убо из чрева во гроб не снидох?
20 ¿No son pocos mis días? Que Él me deje pues, y que se retire de mí para que pueda alegrarme un poco,
Или не мало есть время жизни моея? Остави мене почити мало,
21 antes que me vaya, para no volver, a la tierra de tiniebla y de sombra de muerte,
прежде даже отиду, отнюдуже не возвращуся, в землю темну и мрачну,
22 tierra de tiniebla, parecida a densísima lobreguez, sombra de muerte, sin orden alguno, cuya luz es semejante a espesas tinieblas.”
в землю тмы вечныя, идеже несть света, ниже видети живота человеческаго.
