Jeremías 7
1 He aquí la palabra que de parte de Yahvé llegó a Jeremías:
Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 “Ponte a la puerta de la Casa de Yahvé, y pronuncia allí esta palabra y di: Oíd la palabra de Yahvé, todos los habitantes de Judá que entráis por estas puertas para adorar a Yahvé.
„Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.
3 Así dice Yahvé de los ejércitos, el Dios de Israel: Enmendad vuestra conducta y vuestras obras, y os dejaré habitar en este lugar.
Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!
4 No confiéis en las palabras falaces de aquellos que dicen: «¡El Templo de Yahvé, el Templo de Yahvé! Aquí está el Templo de Yahvé.»
Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!
5 Si realmente enmendáis vuestra conducta y vuestras obras, si de veras administráis justicia entre hombre y hombre;
Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,
6 si no oprimís al extranjero, al huérfano y a la viuda; si no derramáis sangre inocente en este lugar, ni andáis tras otros dioses para vuestra ruina,
не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —
7 entonces os dejaré habitar en este lugar, en la tierra que di a vuestros padres desde los siglos hasta los siglos.
то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!
8 Pero vosotros confiáis en palabras de mentira, que de nada os aprovecharán.
Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:
9 Hurtáis, matáis y cometéis adulterio, juráis en falso y quemáis incienso a Baal, os vais tras otros dioses que no conocéis
Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —
10 y luego venís a presentaros delante de Mí, en esta Casa, sobre la cual ha sido invocado mi nombre, y decís: «Ya estamos salvos.» ¡Es solo para practicar todas estas abominaciones!
а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?
11 Esta Casa sobre la cual ha sido invocado mi nombre, ¿es acaso a vuestros ojos una cueva de ladrones? He aquí que Yo, Yo lo he visto” —oráculo de Yahvé.
Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.
12 Pues id a mi morada que tenía en Silo, donde al principio establecí una morada para mi Nombre, y ved lo que hice allí a causa de la maldad de Israel, mi pueblo.
Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.
13 Ahora bien, por cuanto hicisteis todas estas obras, dice Yahvé, y en vista de que Yo os he hablado, amonestándoos a tiempo, y no quisisteis escuchar; y que os he llamado, y no quisisteis responder;
Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —
14 por tanto haré con esta Casa sobre la cual ha sido invocado mi Nombre, y que es el objeto de vuestra confianza, y con este lugar que di a vosotros y a vuestros padres, lo mismo que hice con Silo.
то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —
15 Pues os arrojaré de mi presencia, así como he arrojado a todos vuestros hermanos, a toda la raza de Efraím.
і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!
16 Y tú, no intercedas por este pueblo, no eleves por ellos súplica ni oración, ni me insistas, pues no te escucharé.
А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!
17 ¿Acaso no ves lo que ellos están haciendo en las ciudades de Judá y en las calles de Jerusalén?
Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
18 Los hijos recogen la leña, los padres encienden el fuego, y las mujeres preparan la masa, a fin de hacer tortas para la reina del cielo, y derramar libaciones a dioses extraños, para ofenderme.
Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.
19 ¿Pero es a Mí, dice Yahvé, a quien ofenden? ¿No se ofenden más bien a sí mismos, para vergüenza de sus propios rostros?
Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
20 Por eso, así dice Yahvé el Señor: «He aquí que el furor de mi ira se va a derramar sobre este lugar, sobre los hombres y sobre las bestias, sobre los árboles del campo y los frutos de la tierra; arderá y no se apagará.»
Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!
21 Así dice Yahvé de los ejércitos, el Dios de Israel: «Añadid vuestros holocaustos a vuestros sacrificios para comer carne.
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,
22 Cuando Yo saqué a vuestros padres de la tierra de Egipto, nada les dije ni mandé en materia de holocaustos y sacrificios;
бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.
23 lo que les mandé fue esto: «Escuchad mi voz, y Yo seré vuestro Dios, y vosotros seréis mi pueblo; y seguid todos los caminos que os he ordenado, para que os vaya bien.»
Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.
24 Pero ellos no hicieron caso, ni inclinaron (a Mí) su oído; en la dureza de su mal corazón siguieron su propio consejo, y fueron hacia atrás y no hacia adelante.
Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.
25 Desde el día en que vuestros padres salieron de la tierra de Egipto, hasta el día de hoy, os envié a todos mis siervos los profetas, apresurándome cada día a enviarlos.
Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.
26 Pero no me escucharon ni prestaron oído, sino que endurecieron su cerviz, y se portaron peor que sus padres.
Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,
27 Por más que les digas todo esto no te escucharán; y si los llamas no te responderán,
І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.
28 entonces les dirás: Este es el pueblo que no escucha la voz de Yahvé, su Dios, y que no acepta instrucción; ya no existe la fidelidad, desterrada está de su boca.”
І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.
29 Córtate la cabellera y arrójala, y ponte a plañir sobre los collados; porque Yahvé ha repudiado y desechado esta generación, (objeto) de su ira.
Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!
30 Pues los hijos de Judá obraron lo malo a mis ojos, dice Yahvé, colocaron sus abominaciones en la Casa, sobre la cual ha sido invocado mi nombre, a fin de contaminarla.
Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.
31 Construyeron los lugares altos de Tófet, en el valle del hijo de Hinnom para quemar a sus hijos y sus hijas en el fuego, cosa que Yo no mandé, ni me pasó por el pensamiento.
І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
32 Por eso, he aquí que vienen días, dice Yahvé, en que no se llamará más Tófet, ni valle del hijo de Hinnom, sino valle de la mortandad, y enterrarán en Tófet por no haber otro lugar.
Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.
33 Y los cadáveres de este pueblo serán pasto de las aves del cielo y de las bestias de la tierra; y no habrá quien las espante.
І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!
34 Y haré cesar en las ciudades de Judá, y en las calles de Jerusalén, la voz de regocijo y la voz de alegría, la voz del esposo y la voz de la esposa, porque el país vendrá a ser un desierto.”
І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!
