< Gálatas 1 >
1 Pablo, apóstol —no de parte de hombres, ni por mediación de hombre alguno, sino por Jesucristo, y por Dios Padre que levantó a Él de entre los muertos—
Апо́стол Павло́, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але́ від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,
2 y todos los hermanos que conmigo están, a las Iglesias de Galacia:
і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських:
3 gracia a vosotros y paz de parte de Dios, Padre nuestro, y del Señor Jesucristo;
благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,
4 el cual se entregó por nuestros pecados, para sacarnos de este presente siglo malo, según la voluntad de Dios y Padre nuestro, (aiōn )
що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — (aiōn )
5 a quien sea la gloria por los siglos de los siglos. Amén. (aiōn )
Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! (aiōn )
6 Me maravillo de que tan pronto os apartéis del que os llamó por la gracia de Cristo, y os paséis a otro Evangelio.
Дивуюся я, що ви так скоро відхи́люєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Єва́нгелю,
7 Y no es que haya otro Evangelio, sino es que hay quienes os perturban y pretenden pervertir el Evangelio de Cristo.
що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію.
8 Pero, aun cuando nosotros mismos, o un ángel del cielo os predicase un Evangelio distinto del que os hemos anunciado, sea anatema.
Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий!
9 Lo dijimos ya, y ahora vuelvo a decirlo: Si alguno os predica un Evangelio distinto del que recibisteis, sea anatema.
Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий!
10 ¿Busco yo acaso el favor de los hombres, o bien el de Dios? ¿O es que procuro agradar a los hombres? Si aun tratase de agradar a los hombres no sería siervo de Cristo.
Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
11 Porque os hago saber, hermanos, que el Evangelio predicado por mí no es de hombre.
Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей.
12 Pues yo no lo recibí ni lo aprendí de hombre alguno, sino por revelación de Jesucristo.
Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа.
13 Habéis ciertamente oído hablar de cómo yo en otro tiempo vivía en el judaísmo, de cómo perseguía sobremanera a la Iglesia de Dios y la devastaba,
Чули бо ви про моє поступо́вання перше в юдействі, що Божу Церкву жорсто́ко я переслідував та руйнував її.
14 y aventajaba en el judaísmo a muchos coetáneos míos de mi nación, siendo en extremo celoso de las tradiciones de mis padres.
І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь.
15 Pero cuando plugo al que me eligió desde el seno de mi madre y me llamó por su gracia,
Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав
16 para revelar en mí a su Hijo, a fin de que yo le predicase entre los gentiles, desde aquel instante no consulté más con carne y sangre;
виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 ni subí a Jerusalén, a los que eran apóstoles antes que yo; sino que me fui a Arabia, de donde volví otra vez a Damasco.
і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск.
18 Después, al cabo de tres años, subí a Jerusalén para conversar con Cefas, y estuve con él quince días.
По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19 Mas no vi a ningún otro de los apóstoles, fuera de Santiago, el hermano del Señor.
А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
20 He aquí delante de Dios que no miento en lo que os escribo.
А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю!
21 Luego vine a las regiones de Siria y de Cilicia.
Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн.
22 Mas las Iglesias de Cristo en Judea no me conocían de vista.
Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, -
23 Tan solo oían decir: “Aquel que en otro tiempo nos perseguía, ahora anuncia la fe que antes arrasaba”.
тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її.
24 Y en mí glorificaban a Dios.
І сла́вили Бога вони через мене!