2 Samuel 22
1 Cantó David a Yahvé las palabras de este cántico, cuando Yahvé lo hubo librado de todos sus enemigos, y de la mano de Saúl.
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Dijo: “Yahvé es mi Roca, mi fortaleza y mi libertador;
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Dios es mi Roca, a Él me acojo; Él es mi escudo y el cuerno de mi salvación, mi alto amparo, mi asilo. ¡Salvador mío! Tú me libraste de la violencia.
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Clamé alabándole, a Yahvé, y quedé salvo de mis enemigos.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Ya me cercaban las ondas de la muerte, me aterraban torrentes perniciosos;
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 cuando en mi angustia clamé a Yahvé, invoqué a mi Dios; y Él desde su templo oyó mi voz, y mi clamor llegó a sus oídos.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Se conmovió y tembló la tierra, vacilaron los cimientos de los cielos, temblaron, porque se inflamó su ira.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Subía humo de sus narices, y fuego devorador de su boca; ascuas encendidas salían de Él.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 E inclinó los cielos y descendió, teniendo espesa nube bajo sus pies.
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 Subió sobre un querubín y voló, apareció sobre las alas del viento.
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 Puso en torno suyo tinieblas por velo, masas de aguas, densos nubarrones.
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 Al fulgor que le precedía se encendieron ascuas de fuego.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Tronó Yahvé desde el cielo, el Altísimo hizo resonar su voz.
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 Disparó saetas y los dispersó, rayos, y los consternó.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 Entonces apareció el fondo del mar se descubrieron los cimientos del orbe ante la voz increpadora de Yahvé, ante el resuello del furor de su ira.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Extendió su mano desde lo alto, me tomó y me sacó de grandes aguas.
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Me libró de mi feroz enemigo, de los que me aborrecían, porque eran más fuertes que yo.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Me habían sorprendido en el día de mi calamidad; pero Yahvé fue mi sostén.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 Me sacó fuera, a un lugar ancho, salvándome porque me amaba.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Yahvé me ha recompensado según merecía mi justicia; según la inocencia de mis manos me dio el pago;
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 pues he guardado los caminos de Yahvé, no me he apartado impíamente de mi Dios.
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 Tenía ante mis ojos todos sus preceptos, y no me apartaba de sus mandamientos.
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 Sin reproche anduve en su presencia, me guardé de hacer iniquidad.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 Yahvé me ha retribuido conforme a mi justicia, según mi inocencia ante sus ojos.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 Con el piadoso Tú te portas piadoso, con el nombre recto, rectamente;
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 Tú eres limpio con el limpio, y al perverso lo tratas como tal.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Tú salvas al pueblo humilde, y con tu mirada abates a los altivos.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Tú, Yahvé, eres mi antorcha; Yahvé ilumina mis tinieblas.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 Contigo me arrojo sobre ejércitos, con mi Dios salto murallas.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 El camino de Dios es perfecto, y acrisolada la palabra de Yahvé; Él es un escudo para cuantos en Él confían.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Pues ¿quién es Dios sino solo Yahvé? ¿Quién es Roca fuera de nuestro Dios?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Mi fortaleza inexpugnable es Dios, quien hace perfecto mi camino.
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 Me dio pies ligeros cual de ciervo y me colocó sobre las alturas;
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 adiestró mis manos para la guerra, y mis brazos doblan el arco de bronce.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Me diste el escudo de tu salvación, y tu benignidad me ha hecho grande.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ensanchaste el camino bajo mis pies, para que no resbalasen.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Así perseguí a mis enemigos hasta destruirlos, y no me volví hasta acabar con ellos.
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 Sí, acabé con ellos y los aplasté, de modo que no pueden ya levantarse; han caído debajo de mis pies.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Me ceñiste de fortaleza para luchar, sometiste mis enemigos a mi poder,
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 pusiste en fuga a mis contrarios; y así destrocé a los que me odiaban.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Miraban en derredor, mas no hubo quien los salvase, (clamaban) a Yahvé, pero no los oía;
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 triturábalos como polvo de la tierra; cual barro de las calles los aplastaba y los hollaba.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Me libraste también de los revoltosos de mi pueblo, para jefe de naciones me elegiste. Pueblos que no conocía me sirven.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Hombres extranjeros me dicen lisonjas, apenas oyen de mí, me obedecen.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Los extranjeros palidecen y temblando salen de sus refugios.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 ¡Viva Yahvé, y bendita sea mi Roca! Ensalzado sea Dios, la Roca de mi salvación,
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 el Dios que me otorga venganza, y somete los pueblos a mis pies;
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 el que me salva de mis enemigos. Pues Tú me ensalzas sobre los que se levantan contra mí; me libras del hombre violento.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Por eso, te alabaré entre las naciones, y cantaré loores a tu nombre, Yahvé.
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 Él salva maravillosamente a su rey, y usa de misericordia con su ungido David y su descendencia para siempre.”
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
