< Sabuurradii 129 >
1 Tan iyo yaraantaydii marar badan bay i dhibeen, Reer binu Israa'iil hadda ha yidhaahdeen,
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 Tan iyo yaraantaydii marar badan bay i dhibeen, Laakiinse igama ay adkaan.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Kuwa beerta jeexa ayaa dhabarkayga jeexay, Oo jeexjeexoodiina way dheereeyeen.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Rabbigu waa xaq, Oo isagu wuxuu kala gooyay xadhkihii kuwa sharka leh.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 Inta Siyoon neceb oo dhammu, Ha ceeboobeen oo dib ha u noqdeen.
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 Ha noqdeen sida cawska guryaha korkooda ka baxa Oo engega intaanu korin,
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 Oo aan beergooyuhu gacantiisa ka buuxin, Kan xidhmooyinka xidhaana aanu laabtiisa ka buuxin.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Oo kuwa ag maraana ma yidhaahdaan, Barakadii Rabbigu korkiinna ha ahaato. Waxaan idiinku ducaynaynaa magaca Rabbiga.
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»