Maahmaahyadii 31
1 Kuwanu waa erayadii Lemuu'eel oo ahaa boqorkii Masaa ay hooyadiis bartay isaga.
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 Waa maxay, wiilkaygiiyow? Waa maxay, wiilkii uurkaygow? Waa maxay, wiilkii nidarradaydow?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Xooggaaga naago ha siinin, Dawyadaadana ha siinin kuwa boqorrada dumiya.
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Lemuu'eelow, uma eka boqorrada, uma eka boqorradu inay khamri cabbaan, Oo amiirradana uma eka inay waxa lagu sakhraamo damcaan,
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Waaba intaasoo ay cabbaan, oo ay sharciga illoobaan, Oo ay kuwa dhibaataysan midkood gartiisa qalloociyaan.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Waxa lagu sakhraamo siiya ka dhimashada ku dhow, Oo khamrigana waxaad siisaan kuwa naftoodu la qadhaadhaatay.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Ha cabbo, oo caydhnimadiisa ha illoobo, Oo dhibaatadiisana yaanu mar dambe soo xusuusan innaba.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Afka u fur carrablaawaha aawadiis, Si aad kuwa baabba'aya oo dhan u xaq mariso.
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Afka fur, oo si xaq ah u garsoor, Oo miskiinka iyo saboolka baahanba gartooda u qaad.
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Bal yaa heli kara naag wanaagsan? Waayo, qiimaheedu waa ka sii badan yahay xataa luul.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Waayo, qalbiga ninkeedu iyaduu isku halleeyaa, Oo isagu innaba uma baahnaan doono wax booli ah.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Cimrigeeda oo dhan isaga wanaag bay u samayn doontaa, Oo innaba xumaan kuma samayn doonto.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 Waxay doondoontaa dhogor idaad iyo geed linen la yidhaahdo. Oo iyadoo raalli ku ah ayay gacmaheeda ku shaqaysaa.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 Iyadu waa sida doonniyaha baayacmushtariga, Oo cuntadeeda waxay ka keentaa meel fog.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Waxay kacdaa iyadoo weli ay habeennimo tahay, Oo dadka reerkeeda ayay cunto siisaa, Oo gabdhaheedana hawshooday siisaa,
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Iyadu waxay ka fikirtaa beer, wayna soo iibsataa, Oo midhaha gacmaheeda ayay beercanab ku beerataa.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Waxay dhexda ku xidhataa xoog, Oo gacmaheedana way xoogaysaa.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 Waxay eegtaa in baayacmushtarigeedu wanaagsan yahay; Laambaddeeduna habeenkii ma bakhtido.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Waxay gacmaheeda ku fidisaa dunmiiqa, Oo sacabbadeeduna waxay qabtaan usha wareegta.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 Waxay sacabkeeda u furtaa miskiinka, Oo gacmaheedana waxay u fidisaa saboolka baahan.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Dadka reerkeeda ugama cabsato dhaxanta barafka cad, Waayo, xaaskeeda oo dhammu waxay wada qabaan dhar labanlaab ah.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 Waxay samaysataa durraaxado daabac leh, Oo dharkeeduna waxaa weeye dhar aad u wanaagsan oo guduudan.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Ninkeedana waxaa laga yaqaan irdaha magaalada, Markuu dhex fadhiisto waayeellada waddanka.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Waxay samaysaa dhar wanaagsan, wayna iibisaa, Oo baayacmushtarigana waxay ka iibisaa boqorro dhexda lagu xidho.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Xoog iyo sharaf ayaa iyada dhar u ah; Oo wakhtiga soo socda way ku qososhaa.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Afkeeda waxay u kala qaaddaa xigmad; Oo carrabkeedana waxaa saaran sharciga raxmadda.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Waxay aad u xannaanaysaa reerkeeda, Oo kibista caajisnimadana ma cunto.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Carruurteedu way kacaan oo waxay ugu yeedhaan tan barakaysan, Oo weliba ninkeeduna wuu ammaanaa, isagoo leh;
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Dumar badan baa wanaag sameeyey, Laakiinse adigu waad ka sii wanaagsan tahay dhammaantood.
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Suuradwacnaantu waa khiyaano miidhan, oo quruxduna waa ceeryaamo oo kale, Laakiinse naagtii Rabbiga ka cabsata waa la ammaani doonaa.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Midhihii gacmaheeda wax ka siiya, Oo shuqulladeeduna iyada ha ku ammaaneen irdaha magaalada.
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“
