Ayuub 28
1 Hubaal lacagtu waxay leedahay god laga qodo, Oo dahabkuna wuxuu leeyahay meel lagu safeeyo.
Отож, має срі́бло своє джерело́, і є місце для золота, де його чи́стять,
2 Birta waxaa laga soo bixiyaa ciidda, Oo naxaastana waxaa laga dhalaaliyaa dhagaxa.
залізо береться із по́роху, з ка́меня мідь виплавляється.
3 Dadku gudcurkuu dhammeeyaa, Oo tan iyo soohdinta ugu shishaysana waxay baadhaan Dhagaxyada ku jira gudcurka qarada leh iyo hooska dhimashada.
Люди́на кладе для темно́ти кінця́, і докра́ю досліджує все, і шукає камі́ння у те́мряві та в смертній тіні:
4 Isagu god dheer ayuu ka qodaa meel ka fog meesha dadku deggan yahay. Iyaga waxaa illooba qofka ag mara; Oo waxay ka laallaadaan meel dadka ka fog, oo hor iyo dib bay u ruxmadaan.
ламає в копа́льні далеко від ме́шканця; забуті ногою люди́ни, ви́сять місця́, відда́лені від чоловіка.
5 Cuntadu dhulkay ka soo baxdaa, Oo dhankiisa hoosena wuu rogmadaa sida wax dabku rogo oo kale.
Земля — хліб із неї похо́дить, а під нею пори́то, немов би огнем,
6 Dhagaxyadiisu waa meeshii dhagaxyo safayr ah, Wuxuuna leeyahay dahab boodh ah.
місце сапфі́ру — каміння її, й порох золота в ній.
7 Wadiiqadaas haadka adagu ma yaqaan, Oo gorgorka ishiisuna ma ay arag,
Стежка туди — не знає її хижий птах, її око орли́не не бачило,
8 Bahallada kibirka lahu kuma ay joogsan, Oo libaaxa cadhaysanina ma uu ag marin.
не ступала по ній молода звірина́, не ходив нею лев.
9 Isagu gacantiisuu soo fidiyaa oo wuxuu saaraa dhagaxa adag, Oo buurahana wuu afgembiyaa oo xididdaduu ku rujiyaa.
Чоловік свою руку по кре́мінь витя́гує, гори від кореня переверта́є,
10 Dhagaxyada dhexdooda wuxuu ka jeexaa keliyo, Oo ishiisuna wax kasta oo qaali ah way aragtaa.
пробива́є у скелях канали, і все дороге бачить око його!
11 Wuxuu xidhaa durdurrada si ayan u dareerin, Oo waxa qarsoonna wuxuu u soo bannaan bixiyaa iftiinka.
Він зага́чує рі́ки від ви́ливу, а захо́вані речі виво́дить на світло.
12 Laakiinse waa xaggee meesha xigmadda laga helaa? Oo waxgarashada meesheeduse waa xaggee?
Та де мудрість знахо́диться, і де́ місце розуму?
13 Dadku qiimaheeda ma yaqaan, Oo kuwa nool dalkoodana lagama helo.
Люди́на не знає ціни їй, і вона у країні живих не знахо́диться.
14 Moolku wuxuu leeyahay, Iguma jirto, Badduna waxay leedahay, Aniga ilama jirto.
Безо́дня говорить: „Вона не в мені!“і море звіщає: „Вона не зо мною!“
15 Dahab laguma heli karo, Lacagna looma miisaamo.
Щирого золота дати за неї не можна, і не ва́житься срі́бло ціною за неї.
16 Laguma qiimayn karo dahabka Oofir, Ama dhagaxa qaaliga ah oo onika la yidhaahdo ama xataa dhagaxa safayr la yidhaahdo.
Не важать за неї офі́рського золота, ні дорогого оні́ксу й сапі́ру.
17 Dahab iyo madarad toona uma qalmi karaan, Oo beddelkeeduna ma noqon karo jawhar laga sameeyo dahab saafi ah.
Золото й скло — не рівня́ються в ва́ртості їй, і її не зміня́ти на по́суд із щирого золота.
18 Waxba lagama sheegi doono dhagax cas oo raamood la yidhaahdo, amase madarad, Hubaal xigmadda qiimaheedu waa ka sii sarreeyaa luul.
Кора́лі й кришта́ль і не зга́дуються, а набу́ток премудрости — ліпший за пе́рли!
19 Dhagaxa tobasiyos la yidhaahdo ee Itoobiya ka yimaadana uma qalmi doono, Oo xataa dahab saafi ahna laguma qiimayn doono.
Не рівня́ється їй етіо́пський топа́з, і не ва́житься золото щире за неї.
20 Haddaba xigmaddu xaggee bay ka timaadaa? Oo waxgarashada meesheeduse waa xaggee?
А мудрість ізвідки прихо́дить, і де́ місце розуму?
21 Maxaa yeelay, way ka qarsoon tahay kuwa nool indhahooda, Oo haadka hawadana waa laga deday.
Бо вона від очей усьо́го живого захо́вана, і від птаства небесного скрита вона.
22 Halligaadda iyo Dhimashadu waxay leeyihiin, Dhegahayaga ayaannu warkeeda ku maqalnay.
Аваддо́н той і смерть промовляють: Ушима своїми ми чули про неї лиш чутку!
23 Ilaah ayaa jidkeeda garanaya, Oo isagaa meesheeda yaqaan.
Тільки Бог розуміє дорогу її, й тільки Він знає місце її!
24 Waayo, isagu wuxuu fiiriyaa dunida darfaheeda, Oo wuxuu u jeedaa inta samada ka hoosaysa oo dhan,
Бо Він аж на кінці землі придивля́ється, ба́чить під небом усім.
25 Markuu dabaysha miisaamo, Oo uu biyahana qiyaaso.
Коли́ Він чинив вагу ві́трові, а воду утво́рював мірою,
26 Markuu roobka qaynuun u sameeyey, Oo uu hillaaca onkodkana jid u sameeyey,
коли Він уста́ву складав для дощу та дороги для бли́скавки грому,
27 Ayuu arkay, oo ka hadlay, Oo intuu adkeeyey ayuu weliba baadhay.
тоді Він побачив її та про неї повів, міцно поставив її та її дослідив!
28 Oo wuxuu dadka ku yidhi, Bal eega, Sayidka ka cabsashadiisa ayaa xigmad ah, Oo in sharka laga fogaadona waa waxgarasho.
І сказав Він люди́ні тоді: „Таж страх Господній — це мудрість, а ві́дступ від злого — це розум!“
