Mateyo 7
1 “Kamutomboloshanga banenu, kwambeti nenjamwe Lesa akabule kumombolosha.
Не судіть, щоб і вас не судили.
2 Momukute komboloshela banenu, mopelomo nenjamwe Lesa mweti akamomboloshele. Kayi mwelo ngomukute kusebenshesha pakombolosha, mwelo wopelowo nukasebensheshewe pali njamwe.
Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть. І якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють.
3 Mukute kuboneconi kantu kang'ana kali mulinso mwamunobe, kotayeye omwine cishiki cili mulinso lyakobe?
Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?
4 Ngaumwambileconi munobeti, ‘Tubone ndikufunye kantu mulinso,’ Kakuli obe mulinso mwakobe muli cishiki?
Або як скажеш братові своєму: „Дозволь вийняти скалку з твого ока“, коли он колода у твоєму оці.
5 Obe wandemi shibili! nanshi tatika kufunya cishiki ico cili mu linso lyakobe, empowelela kubona cena ne kukafunyamo kantu kali mulinso lyamunobe.
Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.
6 “Kamutapa bakabwa bintu bya Lesa, pakwinga ingabamubwelela ne kwisa kumuluma. Nambi kuwalila nkumba mikanda yamalungu, pakwinga nishikalwataulowa.”
Не давайте святого псам і не кидайте перлин ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не розірвали вас.
7 Senga nakamupe, langaula nimukacane, kukonkosha nibakamucalwile cisasa.
Просіть – і буде дано вам, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам.
8 Ee, muntu lasengenga winga kupewa, muntu lalangaulunga winga kucicana, kayi muntu lakonkoshonga bakute kumucalwila cisasa.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
9 Niyani pakati penu amwe bamashali welela kupa libwe mwanendi lasenge shinkwa?
Чи є між вами людина, яка, коли її син просить хліба, подасть йому камінь?
10 Nambi usenga lunswi, ngamumupa njoka sena?
І коли попросить риби, чи подасть йому гадюку?
11 Lino amwe ne kwipa kwenuku, mucinshi kupa banabenu bintu byaina, kulyeconi kuli Bameshenu bakwilu, sena ngabalilwa kupa bintu byaina kuli balamusengenga?
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть добра тим, хто просить у Нього?
12 Neco, mubintu bili byonse mbyomulayandangeti bantu bamwinshile, mwelela nanshi amwe kubenshila byopelebyo. Pakwinga uku ekukwanilisha milawo ya Mose, ne biyisho bya bashinshimi.
Отже, усе, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм, бо в цьому Закон та Пророки.
13 Kamwingililani mwakulipakatisha pacishinga cing'ana. Pakwinga cishinga cilatwalanga ku lufu ni cinene, ne nshila yatandabala ne bantu balapitingamonga nibagi.
Входіть через вузькі ворота, бо широкі ті ворота й широка та дорога, які ведуть до загибелі, і багато є тих, хто входить ними.
14 Nomba cishinga cakuya kwingila kubuyumi nica kulipakatisha, ne nshila yakendi yayuma kwendamo, nabo balendengamonga nibang'ana.
Але вузькі ті ворота й вузька та дорога, які ведуть до життя, і мало тих, хто знаходить їх.
15 Kamucenjelani ne bashinshimi bandemi shibili. Bakute besanga kulinjamwe kababoneka babomba myoyo eti mbelele. Nomba mukati balyeti baumpe bansala.
Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині вони – хижі вовки.
16 Nimukabeshibile ku bisepo byabo. Sena bitondo bya myunga ngabisema minyansa? Sena ingamucana nkuyu ku kankolong'onso?
За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград із терну чи смокву з будяків?
17 Citondo caina cikute kusema bisepo byaina, nomba citondo caipa cikute kusema bisepo byaipa.
Так, усяке добре дерево приносить добрий плід, а всяке погане дерево приносить поганий плід.
18 Citondo caina nkacelela kusema bisepo byaipa sobwe, nambi citondo caipa kusema bisepo byaina nkacinshiki pimbi.
Не може добре дерево приносити поганий плід ані погане дерево приносити добрий плід.
19 Citondo ciliconse citaseme bisepo byaina bakute kucitimbula ne kuciwala pa mulilo.
Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Neco, bantu nimukabeshibile kuncito shabo.
Отже, за їхніми плодами впізнаєте їх.
21 “Nteye muntu lambangoweti, ‘Nkambo, Nkambo,’ Eti akengile mu Bwami bwa kwilu sobwe, nsombi uyo lenshinga ncobalayandanga Bata ba kwilu.
Не кожен, хто говорить Мені: „Господи! Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю Мого Небесного Отця.
22 Pabusuba bwakomboloshewa bantu bangi nibakambengeti, ‘Nkambo, Nkambo!’ Sena afwe ntetwali kukambauka mu lina lyenu? Twalikucikonsha kupulisha mishimu yaipa pakusebenshesha lina lyenu, mu lina lyenu kayi twalikwinsa bishikukankamanisha.
Багато хто буде казати Мені того дня: „Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? Чи не Твоїм ім’ям виганяли демонів? І чи не Твоїм ім’ям робили багато чудес?“
23 Nomba ame ninkabambile pamensotuba kwambeti, ‘nkandimwishipo sobwe, fumani apa!’ Mobeshi kwinsa byaipa.”
Тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!“
24 “Uliyense lanyumfunga ne kwakonkela maswi akame, welana ndendende ne muntu wamano uyo walebaka ng'anda yakendi palibwe lyacandanshi.
Кожен, хто чує ці Мої слова й виконує їх, схожий на чоловіка розумного, який збудував свій дім на камені.
25 Kwalaloka mfula, milonga yalesula, lukupwe lwangofu lwalauma kung'anda, nomba ng'anda iliya kuwa sobwe, pakwinga walaibaka palibwe lyacandanshi.”
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він не впав, бо мав основу на камені.
26 “Nomba uliyense lanyumfunga maswi akame, nsombi kabula kwakonkela, welana ndendende, ne muntu wapunama uyo walebaka ng'anda yakendi pa museya.
А кожен, хто чує ці Мої слова й не виконує їх, схожий на чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску.
27 Kwalaloka mfula, milonga yalesula, lukupwe lwangofu lwalauma kung'anda, ng'anda yalawa, nomba kuwa kwa ng'andeyo kwalikuba kunene kuyosha.”
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він впав, і його падіння було велике».
28 Yesu mpwalapwisha kwamba makani awa, bantu bangi balakankamana ne njiyishilo yakendi.
Коли Ісус закінчив [промовляти] ці слова, люди дивувалися Його вченню,
29 Pakwinga nkalikubeti beshikwiyisha milawo ya Mose, nsombi nendi walikwiyisha ne ngofu.
бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники.
