Mateyo 13
1 Yesu pa busuba bopelobo walapula mung'anda, ne kuya kwikala panshi mu mbali mwa lwenje.
Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 Kopeleko kwalabungana bantu bangi, Yesu walengila ne kuya kwikala mubwato, bantu bonse balemana kumutunta.
І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
3 Yesu walamba ne bantu aba bintu bingi mumikoshano, walambeti, “Muntu naumbi walaya kumwaya mbuto.
І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
4 Mpwalikumwaya mbuto, nashimbi mbuto shalawila munshila, shalalyewa ne bikeni.
І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
5 Imbuto nashimbi shalawila pabulongo bwa mabwe, apo palikubula bulongo bwingi, shalamena bwangu pakwinga bulongo nkabwalikuba bwingi.
Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
6 Nomba lisuba mpolyalatako, shalapya ne lumwi, neco shalanyana, pakwinga miyanda nkayalikuba yayapanshi sobwe.
а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
7 Imbuto nashimbi shalawila pa myunga. Pakukula matewu, myunga yalashinkilila kukula kwa mbuto shisa.
А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
8 Nomba mbuto nashimbi shalawila pa bulongo bwabolela cena, shalasema mifuko ingi namumbi mwalikuba nseke mwanda, namumbi nseke makumi asanu ne limo, namumbi nseke makumi atatu, kupita shalabyalwa”
Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
9 Yesu walambeti, “Uyo ukute matwi, anyumfwe!”
Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
10 Panyuma pakendi beshikwiya ba Yesu balamwipusheti, “Inga nipacebo cini bantu aba ncomulambanga nabo mumikoshanyo?”
І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
11 Nendi walambeti, “Amwe Lesa walamuyubulwila byasolekwa bya Bwami bwa kwilu, nsombi kuli nabambi uliya kubayubulwilapo sobwe.
А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
12 Ukuteko kantu nibakamupeko nabimbi, nakabe ne bintu bingi. Nomba uyo wabula kantu kalikonse, ne kang'anako nkakute nibaka mulamune.
Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
13 Ncondambilinga mumikoshanyo ne bantu aba nicebo cakwambeti, nambi balalanganga, nkabalabononga sobwe, nambi balanyumfunga, nkabalanyufunga nambi kunyumfwishisha sobwe.
Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
14 Ebantu aba balakwanilisha ncalikwamba mushinshimi Yesaya,” “Kunyumfwa nimukanyumfwenga, nsombi nteti mukanyumfwishishenga kubona nimukabonenga, nsombi nteti mukabonesheshenga sobwe.
І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
15 Cakubinga myoyo yabantu yafumpa, bashinka bishili mumatwi mwabo, bacala menso abo. Ne calabula kubeco, ngababona ne menso abo. ngabanyumfwa ne matwi abo, mano abo ngaishiba ne kushinta myoyo, kwambeti ame ndibasengule.”
Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
16 “Nombamwe menso enu alelekwa pakwinga alabononga, nawo matwi enu alanyumfunga.
Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
17 Kwamba cakubinga, bashinshimi ne bantu bangi balulama balikuyandishisha kubona bintu ibi mbyomulabononga, nsombi balo baliya kubibonapo sobwe, balikuyandishisha kunyumfwa mbyomulanyumfunga, nsombi baliya kubinyumfwapo sobwe.”
Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
18 “Amwe lino munyumfwishishe bupandulushi bwa mukoshanyo wa muntu usa walikumwaya mbuto.
Послухайте ж притчу про сіяча́.
19 Muntu uliyense anyumfwa Maswi, kwakubula kwanyumfwishisha, Waipa ukute kwisakufunyamo Maswi abyalwa mumoyo, Ishi embuto shisa shalabyalwa munshila.
До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
20 Imbuto shalabyalwa pabulongo bwa mabwe shilapandululunga muntu ukute kunyumfwa Maswi ne kwatambula mwabwangu bwangu mwakukondwa.
А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
21 Lino pacebo cakubula miyanda yashimpa cena, ukute kulikakatishako kwakacindi kang'anowa, cakwinseti aba mumapensho ne kunyumfwa bishikubaba pacebo ca Maswi asa, muntuyo ukute kubwelela panyuma pacindi copeleco.
але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
22 Imbuto shisa shalabyalwa pa myunga shilapandululunga muntu ukute kunyumfwa Maswi a Lesa, nomba cebo cakutatilwa ne bintu byapacishi ne kuyandishisha mali, kukute kutyompwesha kukula kwa Maswi asa, neco nkakute kusemapo bisepo sobwe. (aiōn g165)
А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
23 Nomba mbuto shisa shalabyalwa pabulongo bwabolela shilapandululunga muntu uyo ukute kwatambula Maswi a Lesa ne kwanyumfwishisha, Muntuyu ukute kusema bisepo, mwanda, nacimbi cindi makumi asanu ne limo, nambi makumi atatu a bishango byalabyalwa.”
А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
24 Yesu walabambila kayi mukoshanyo naumbi, walambeti, “Bwami bwakwilu bwakoshana ne muntu walabyala mbuto shaina mulibala lyakendi.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 Nomba cindi ncobalikuba bonatulo bantu bonse, mulwani wakendi walesa kubyalamo musonde pakati pa maila, ne kufumapo.
А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 Lino mumena wa maila mpowalikukula nekuba ne mapumpu, nawo musonde walatatika kuboneka.”
А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
27 Basebenshi bakendi mwine libala usa, balamwipusheti, “Nkambo, sena nte mwalabyalamo'wa mbuto shaina mulibala lyenu? Inga nawo musonde ulabonekenga mongeconi?”
І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
28 Nendi walabakumbuleti, “Nimulwani wakame wenseco,” Nabo basebenshi balamwipusha kayi, “Sena twenga tutumunemo?”
А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
29 Walambeti, “Sobwe! Mwenseco ngamutumwina kumo ne maila mwatumunanga musonde uwo.
Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
30 Kamubilekani bikulile pamo mpaka cindi cakucesa. Pacindico ninkambile beshikucesa Kamucesani nanshi musonde, musunge mitolo mitolo, muutente. Panyuma pakendi mubunganye maila ne kuya kwabika mu lyanga lyakame.”
Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
31 Kayi Yesu walabapa mukoshanyo naumbi walambeti, “Bwami bwakwilu bulyeti nseke shakatondo ka masitadi ako muntu nkalakabyala mulibala lyakendi.
Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
32 Nseke shakatondo aka ni shing'anashing'ana mwelanisha ne nseke nashimbi. Nomba mbuto yakendi yakula, ikute kupita bifukusa nabimbi, ikute kuba citondo cinene, umo bikeni bikute kwisa kwibakamo bisangala mu misampi yakendi.”
Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
33 Yesu walabapa mukoshanyo naumbi kayi, walambeti, “Bwami bwakwilu bulyeti cishikufufumisha shinkwa, ico mutukashi naumbi ncalasankanya pamo ne bunga bwakwana bikopo bibili, mpaka bunga bonse bwalafufumuka.”
Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
34 Yesu byonsebi walikubambila bantu mumikoshanyo, pacindici uliya kwambapo nabo cintu ciliconse kwabula mukoshanyo.
Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
35 Uko kwalikuba kukwanilisha calambwa ne mushinshimi, kwambeti, “Ninkambenga nabo mumikoshanyo, Ninkayubulule byalikuba byasolekwa kufuma pakulengwa kwacishi capanshi.”
щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
36 Yesu walashiya makoto abantu basa, ne kuya kwingila mung'anda, beshikwiya bakendi balamusengeti, “Kamutupandulwilako mukoshanyo wa musonde wa mulibala usa.”
Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
37 “Yesu nendi walambeti, Usa shikumwaya mbuto shaina endiye Mwana Muntu.
А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
38 Libala lisa ecishi cino capanshi. Shisa mbuto shaina ebantu bene Bwami bwa Lesa. Musonde ni bantu baipa bakendi Waipa usa.
а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
39 Mulwani usa walabyala musonde ni Muyungaushi. Kucesa maila kusa ekupwa kwacishi capanshi, ne beshikucesa ni bangelo. (aiōn g165)
а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́. (aiōn g165)
40 Mbuli ncobalabunganya musonde ne kutenta pamulilo, nicikabeco pakupwa kwa cishicapanshi (aiōn g165)
І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́. (aiōn g165)
41 Mwana Muntu nakatume bangelo bakendi, kwisa kufunyamo mu Bwami bwakendi bantu bonse bakute kwipisha banabo, pamo ne bonse bamicito yaipa.
Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
42 Nibakabawale mubufuni bwa mulilo, kopeloko nibakalilenga ne kukokota meno.
і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
43 Nomba bantu balulama nibakabaleti lisuba mu Bwami bwa Bameshabo, Uyo ukute matwi, anyumfwe!
Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
44 “Bwami bwakwilu ngatubwelanika cisa; Muntu naumbi walafumbula mali asolekwa mulibala. neye kayi walafumbika pambi, panyuma pakendi mwakukondwa, walakaulisha bintu byonse mbyalikukute ne kuya kula libala lisa.
Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
45 “Kayi Bwami bwakwilu ngatubwelanika cisa; Muntu naumbi shimakwebo, walayakulangaula malungu a mulo wadula.
Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
46 Mpwalacana libwe limo lya mulo wadula, walaya kuyakulisha bintu byonse mbyalikukute ne kuyakula libwe lyamulo wadula lisa ndyalikuyandishisha.
а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
47 “Bwami bwakwilu ngatubwelanika cisa; Basulishi balawala kombe mulwenje nekubungulula nswi sha mishobo yonse,
Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
48 kesula bakute kukakwelela kumutunta, bakute kwikala panshi nekutatika kusalapo nswi shaina kababika mu mitanga, shaipa nikushitaya.
Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
49 Nicikenshikeco pakupwa kwacishici, bangelo nibakafunyepo bantu baipa pakati pa bantu balulama, (aiōn g165)
Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, (aiōn g165)
50 ne kubawala mubufuni bwamulilo, kopeloko nibakalilenga ne kukokota meno.”
і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
51 Yesu walabepusha beshikwiya bakendi, “Sena mulanyumfwishishi cena bintu ibi byonse?” Balo balambeti, “Ee”
Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
52 Kayi walabambileti, “Ecebo cakendi shikwiyisha uliyense wa milawo laba shikwiya wa Bwami bwakwilu, ulyeti mwine ng'anda uyo ukute kupulisha bintu bya linolino ne byakaindi kufuma mulyanga lya buboni bwakendi.”
І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
53 Yesu mpwalapwisha kwamba mikoshanyo walafumako.
І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
54 Mpwalashika mucibela cakucomwabo, walatatika kwiyisha bantu mu ng'anda yakupaililamo. Abo balikumunyumfwa balikunkamana ne kwipusheti, “Mano, ne ngofu shakankamanisha shilicisa muntuyu walashifunya kupeyo?
І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
55 Sena uyu nte mwana wa shikupala mapulanga usa? Sena nte mwanendi Maliya? Sena bamakwabo nte Jemusi ne Yosefe ne Shimoni ne Yuda?
Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
56 Sena nkashi shakendi shonse ntetulinasho pamo pano? Inga bintu ibi walabicana kupeyo?”
І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
57 Neco balamusula, nomba nendi Yesu walabambileti, Mushinshimi nkakute kupewa bulemu ne banse bendi mbaikala nabo mumunshi, nsombi bantu bakumbi.
І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
58 Neco, Yesu uliya kwinsako bintu bingi byangofu, pacebo cakubula lushomo kwabo.
І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
