Luka 6
1 Busuba nabumbi pa Sabata Yesu ne beshikwiya bakendi balikwenda kabapita mumabala a Maila. Beshikwiya bakendi balatatika kuyapa ngala sha Maila ne kushipikisa mumakasa nkabalya.
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
2 Kufumapo Bafalisi nabambi balepusheti, “Nomba mulenshilinga cani bintu byabula kusuminishiwa pabusuba bwa Sabata?”
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
3 Yesu walakumbuleti, “Sena muliya kubelengapo calensa Dafeti pacindi mpwalanyumfwa nsala ne banendi?
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднів він і тї, що були з ним:
4 Walengila mu Ng'anda ya Lesa nekumanta shinkwa waswepa. Walalya nebanendi shinkwa uyo weshikulyewowa ne beshimilumbo bonka kwelana ne milawo yabo.”
як, увійшовши вій у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
5 Lino Yesu walabambileti, “Ame nde Mwana Muntu njame ndemwine busuba bwa Sabata.”
І рече їм: Син чоловічий - Вів Господь і суботи.
6 Nabumbi busuba pa Sabata, Yesu walengila mung'anda yakupaililamo kuya kwiyisha. Mung'anda umo mwalikuba mutuloba watontola likasa lyalulyo.
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
7 Beshikwiyisha bamilawo ne Bafalisi bali kabalangishisha eti babone, na Yesu ngaumusengula mutuloba usa pabusuba bwa Sabata kwambeti bamucaninepo mulandu.
Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
8 Nendi walenshiba ncobalikuyeya. Lino walambila mutuloba usa walikuba watontola likaseti, “kwesa kuno wimane kuntangu.” Neye walanyamuka nekuya kwimana kuntangu.
Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
9 Lino “Ndamwipushunga, nomba milawo ikute kutusuminisha kwinsa cani pabusuba bwa Sabata? Kwinsa caina ku muntu nambi kumwinshila caipa? Kupulusha buyumi bwa muntu nambi kubononga?”
Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
10 Apwishe kwambeco walalangishisha bantu bonse balikuba mu Ng'anda yakupaililamo, nendi walambila mutuloba useti, “Tandabula likasa lyakobe.” Neye walatandabula, lino lyalaba cena.
І, споглянувши кругом по всіх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
11 Nsombi nabo balakalala nekutatika kulifuyafuya cakumwinsa Yesu.
Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
12 Pacindico Yesu walaya kumulundu kuya kupaila lino bwalaca kapaila.
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
13 Mpobwalaca walakuwa beshikwiya bakendi. Pakati pabo walasala bali kumi nebabili abo mbalakuweti batumwa.
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
14 Maina abo naya; Shimoni uyo ngwalapa lina lya Petulo, ne Ndileya mukwabo, Jemusi ne Yohane, Filipo ne Batolomeyo,
Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його. Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15 Mateyo, Tomasi, ne Jemusi mwanendi Alufeyo Kai ne Shimoni wa mucipani ca bantu balikulwanina lwanguluko mu cishi ca Islayeli,
Маттея та Тому, Якова Алфєєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16 ne Yudasi mwanendi Jemusi kayi ne Yuda isikalyoti walesa akumuyaba Yesu kubalwani.
Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17 Yesu mpwalikuselela pamulundu pamo ne beshikwiya, walemana pololoka. Palikuba likoto linene lya beshikwiya bakendi kayi ne likoto linene lya bantu lyalafuma kulubasu lwa ku Yudeya neku Yelusalemu. Bambi balafuma muminshi ya Tulo ne Sidoni, ne mumbali mwa Mulonga.
і зійшовши з ними, став на місці рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїлятися від недуг своїх,
18 Naboyo balesa akukutika Yesu kayi kwambeti abasenguleko malwashi. Lino bonse balikupenshewa ne mishimu yaipa balacanikako kwambeti abasengule.
і мучені від духів нечистих; і спїляли ся.
19 Bantu bonse balikabayanda kumukumya, pakwinga ngofu shalikufuma muli endiye, shalikubasengula bonse.
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всіх.
20 Yesu walalanga beshikwiya bakendi nekubambileti, “Mwalelekwa amwe mwapenga Pakwinga Bwami bwa Lesa nibwenu!
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21 Mwalelekewa amwe mulanyumfunga nsala cino cindi, pakwinga nimukekute! Mwalelekwa amwe omulalilinga pakwinga nimukakondwe!
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22 “Mwalelekwa omwapatwa ne bantu, kusulwa ne kutukanwa kayi nekumwambeti mwaipa pacebo ca kukonkela ame nde Mwana Muntu!
Блаженні, коли ненавидіти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, яв зло, задля Сина чоловічого.
23 Kamukondwani cangofu nekushana kayi ne nekusamwa pakwinga cilambo cenu nicinene kwilu. Pakwinga naboyo bashali babo encobalenshila bashinshimi bakulukulu.
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
24 “Nsombi mapensho nakabe pali njamwe mobabile “pakwinga amwe mwatambula kendi bubile bwenu!
Горе ж вам, багатим І бо прийняли ви утіху вашу.
25 “Mapensho nakabe pali njamwe omwekuta cino cindi, “Pakwinga nimukafwe nsala! Mapensho nakabe pali njamwe omwakondwanga cindi cino, pakwinga nimukongumane kayi nimukalile!
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26 “Mapensho nakabe pali njamwe mwense omukute kwambwa kuba baina kubantu bonse pakwinga nebamashali babo encobali kubenshila copeleco bashinshimi bandemi shibili.
Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27 “Lino mwense omulakutikinga maswi akame ndamwambilingeti, kamusuna balwani benu kayi nekwinshila byaina abo bamupata.
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28 Mubasengelenga kwambeti Lesa abaleleke abo beshikumushinganya kayi nabo beshi kumupensha kayi mubapaililenga.
благословляйте кленучих вас, і моліть ся за обидників ваших.
29 Na muntu lakumu kulicili, Pilibuka akume nekumbi nakoyo. Na muntu lakulamunu cakufwala cakobe capelu umuleke amante ne camukati.
Хто бв тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30 Na muntu lakusenge cintu umupe. Kai na muntu lamanta cintu cakobe utamwambileti acibweshe.
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31 Ncomulandanga kwambeti bantu bamwinshile, ne njamwe benshileni copeleco.
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
32 “Nomba na musuni bantu bonka abo bamusuni, lino ngamulumbwecon? Pakwinga naboyo babwipishi basuni abo babasuni.
І коли любите тих, хто любить. вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
33 Na mulenshinga byaina kulyabo beshi kumwinshila byaina, nomba ngamulumbweconi? Pakwinga naboyo babwipishi encobakute kwinsa.
І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
34 Na mukute kukongolesha abo bonka mbomwashometi nibakamubweshele, nomba ngamulumbaishiweconi? Kai naboyo babwipishi bakute kukongoleshana nemwelo wopelowo!
І коли позичаєте тим, від кого маєте надію одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
35 Amwe mutenseco, kamusunani balwani benu kayi mubenshilenga byaina. Kamutakweletesha kwambeti bakamubweshele. Nimukatambule cipo cenu kwilu. Nimukabe bana ba Lesa wapitapo. Pakwinga neye ukute kwinshila byaina bantu batalumbu ne baipa.
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нічого від них не сподіваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
36 Mbuli bameshenu bakwilu ncobakute inkumbo, nenjamwe mube nenkumbo mbuli bameshenu ba kwilu.
Будьте ж оце милосердні, як і Отець ваш милосерден.
37 “Mutabetekanga bantu kwambeti nenjamwe Lesa katakamubeteka. Mutapa muntu mulandu kwambeti mutakapewa mulandu ne njamwe, nsombi kamulekelelani, Lesa neye nakamulekelele.
І не судіть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
38 Pani banenu pakolola makasa enu, neye Lesa nakamwinshile copeleco, nakamupeni cipimo caina, cashindailwa kayi kacisempukila panshi. Cipimo ncomukute kupiminako banenu neye Lesa nceti akamupimineko.”
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
39 Lino Yesu walabambila cikoshanyo eti, “Sena muntu mpofu ngautangunina mpofu munendi? Sena bonse babili nkabela kuwila mucisengu?”
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий сліпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
40 Kuliya weshikwiya welela kupita shikwiyisha wakendi, nomba muntu uliyense ukute kubeti shikwiyisha wakendi nalapwishi kwiya.
Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.
41 “Nomba ngobona aconi kapampansha kali mulinso lya munobe nekushiya citondo cili mulinso mwakobe?
Чого ж дивиш ся на порошину в оці брата твого, полїна ж у своєму оці не чуєш?
42 Nomba ngawambileconi mukwenu eti, mukwabo, tubone nkufunye kapampansha kali mulinso, na obe mulinso mwakobe omwine kamuli citondo ncolabulunga kubona? Obe mubepeshi tanguna ufunye citondo cili mulinso lya kobe, emposhi ubone cena nekufunya kapampasha kali mulinso lya mukwenu.
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оці своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
43 “Kuliyawa citondo caina celela kwikata bisepo byaipa, nambi citondo caipa kwikata bisepo byaina.
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
44 Anu ekwambeti citondo cili conse cikute kwinshibika nebisepo byakendi. Kuliyawa muntu ukute kuyapa nkuyu kucitondo ca myunga nambi ku binkupu byabitondo.
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
45 Muntu uli cena ukute kupulisha byaina bili mumoyo mwakendi, neye muntu waipa ukute kupulisha byaipa bili mumoyo mwakendi pakwinga mulomo ukute kwamba byesula mumoyo.”
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
46 “Nipacebo cini mukute kwambeti, ‘Mwami, Mwami,’ Kakuli nkamukute kwinsa ibyo mbyonkute kwamba?
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
47 Muntu uliyense lesanga kulinjame nekunyumfwa maswi akame nekwainsa, nindi muleshe ncabele.
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
48 Ulyeti muntu walebaka ng'anda, uyo walemba kuya panshi akushika palibwe linene, ne kwibaka ng'anda. Mulonga mpowalesula, meshi alatatika kuma kung'anda iyo. Nomba iliyawa kuwa pakwinga walebaka cena.
подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
49 Nsombi uyo ukute kunyumfwa maswi akame nekutainsa, ulyeti muntu walebaka ng'anda cakubula kwimba panshi. Menshi mpwalesula, alatatika kuma kung'anda. Lino ng'anda yalawa eti nyang'a nyang'a nekonongeka.”
Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
