Luka 12
1 Pacindico bantu mpobalabungana kwalikuba Yesu, bantu balatatika kulyatana cebo cakufula, Yesu walatanguna kwambila beshikwiya bakendi eti, “Kamucenjelani kamutabeti cishikufufumisha shinkwa ca Bafalisi, pakwinga nkabenshi ncobakute kwamba.
Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
2 Kantu kalikonse kafwekewa nikakafwekulwe nambi kasolama nikakenshibikwe.
Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
3 Neco bilibyonse mbyomulamba mumushinshe nibikanyufwike patuba pa bonse, mbyomulabelebeshana ne muntu mucipinda nibikambwe pamenso a bantu.”
Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
4 “Ndamwambilinga mobanse mutatina abo beshikushina mubili, nomba kuliya nacimbi ncobela kwinsapo.
Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5 Lino ndamwambilingeti ngomwelela kutina ni Lesa uyo ukute kushina buyumi bwa muntu, kayi ukute ngofu shakumuwalani mumulilo utapu, mumutinenga Lesa.” (Geenna g1067)
Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
6 Sena Tutite tusanu ntebakute kulishiwa ne tumali tung'ana twa mangwe? Lino kuliya nambi umo Lesa ngwakute kulubapo.
Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7 Nomba mishishi yenu ili mumutwi mwenu yonse waibelenga. Neco mutatinanga pakwinga amwe mwadula kupita baciba bangi.
Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8 “Ndamwambilinga cakubinga, muntu uliyense lansumininga pamenso abantu, nenjame nde Mwana Muntu ninkamusumine pamenso a bangelo ba Lesa.
Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
9 Nsombi Muntu uliyense lankananga pamenso a bantu, nenjame nde Mwana Muntu ninkamukane pamenso a bangelo ba Lesa.”
Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
10 “Muntu uliyense weshi kwamba maswi aipa pa Mwana Muntu inga ulekelelwa, nsombi muntu uliyense weshikusampula Mushimu Uswepa, nteshi akalekelelwepo.”
І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
11 “Bakamwikata kwambeti bakamubeteke mung'anda yakupaililamo, kuli beshikwendelesha nambi kubaleli, mutakasukameti, nimukumbuleconi, nekukaba kuyeyeti nomba nituye twambe cani?
А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
12 Pakwinga Mushimu Uswepa nakamwishibishe ncomwelela kwamba pacindico.”
Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
13 Umbi muntu walikuba mulikoto walambila Yesu eti, “Beshikwiyisha, kamumwambila mukwetu ampeko buboni bwalashiya bata balobe.”
І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
14 Nsombi Yesu wamukumbuleti, “Obe nomba niyani walampa incito yakumubeteka amwe nambi kuyabanya bintu byalamushila bameshenu balobe?”
А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
15 Lino Yesu walapitilisha kubambila bantu, “Kamucenjelani kayi mutaba bantu basunishi buboni. Pakwinga buyumi bwa muntu nkabwela kupimwa ne buboni mbwakute.”
І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
16 Kayi Yesu walabambila mukoshanyo eti, “Umbi muntu mubile walikukute libala umo mwalekata byakulya bingi.
I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
17 Mpwalaboneco walatatika kuyeya mumoyo eti, ‘Ndiya butala bunene mwakubika byakulya byakame byonse ibi ninjinseconi’
І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
18 Lino walambeti, ‘Nimwaye matala akame nekwibaka ambi anene kwambeti mbikemo byakulya ne buboni bwakame bumbi bonse.
І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
19 Lino ninkambile moyo wakameti, ukute buboni bwingi bwakwana byaka bingi. Neco pumwina, kolya ne kunwa nekukondwa.’
І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
20 Nsombi Lesa walamwambileti, ‘Omuluya! Lelo lyopele mashiku nufwe. Nomba bintu byonse ibi mbyowalabamba kushikila cino cindi nibibe byabani?”
Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
21 Lino Yesu pakupwisha walambeti, “Encoti cikabe kuli abo beshikulibunjikila buboni, kakuli pamenso a Lesa baliyapo buboni.”
Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
22 Yesu walambila beshikwiya bakendi eti, “Pacebo ici ndamwambilingeti mutalisukama pa buyumi bwenu eti nitulye cani nambi nitufwale cani.
І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
23 Pakwinga buyumi bwapita byakulya, ne mubili wapita byakufwala.
Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
24 Kamubonani bikwangala, nkabishanga, nkabitebulu biliya ng'anda yakusungilamo bintu nambi manga. Nsombi Lesa ukute kubisanina. Sena nkamwinshi kwambeti Lesa umusuni kupita bikeni?
Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25 Niyani palyamwe welakunungilako busuba bumo kubuyumi bwakendi?
Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
26 Nomba na nkamwela kucikonsha kwinsa kantu kang'ana eti ako, nipacebo cini mulasukamanga pa bintu bimbi ibyo?
Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
27 Kamubonani maluba ncakute kukula. Nkakute kusebensa nambi kutunga byakufwala, nsombi ndamwambilingeti nambi Mwami Solomoni mububile bwakendi bonse, liya kubapo ne byakufwala byaina byalaboneka eti limo pa malubayo.
Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28 Lino na ni Lesa ukute kufwalika mwila uyo ukute kwinsa lelo mpouli, lilo bauwala pa mulilo, nomba amwe, nkela kumufwalika? Amwe bantu balushomo lung'ana!”
І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
29 “Weco mutasukamanga nambi kuyeyeti nimulye cani nambi kunwa.
І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
30 Ibi bintu, bantu bakunsa bakute kubiyandaula, nsombi Bameshenu bacinshi kwambeti byonse mubisuni.
Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
31 Neco kamuyandaulani Bwami bwa Lesa, nakamupeni bintu byonse ibyo.”
Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32 “Amwe kalikoto kang'ana kambelele shakame, mutatina pakwinga Bameshenu balayanda kumupa Bwami.
Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
33 Kamulishani buboni mbomukute, mali mupe bapenga. Kamulilangwela mpotomona shitabolo kayi mubike buboni bwenu kwilu nkweti bukabule kubola, pakwinga kuliya kabwalala wela kushikako, ne muswa nkawela kubononga.
Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
34 Pakwinga myoyo yenu ikutekuba kuli bubile bwenu.”
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35 “Kamubani balibambila cindi conse kayi malampi enu abenga abangila lyonse.
Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
36 Kamubani eti basebenshi balapembelenga mwami wabo lafumunga kubwinga kwambeti mpoti ashikile ne kukonkosha, nabo bamucalwile bwangu.
І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
37 Bakute colwe basebenshi beshi bakacanike kabalanga ne menso mwami wabo akabwela. Ndamwambilinga cakubingeti mwami wabo nakafwale byakufwala bya ncito nekubekalika nekubapa byakulya.
Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
38 Bakute colwe basebenshi mwami mboti akacane balibambila, nambi akese pakati pamashiku nambi kumaca.
І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
39 Nsombi kamwanukangeti, mwine ng'anda abangawenshiba cindi kabwalala ncalesanga, inga nkela kuleka kabwalala kwingila mung'anda yakendi.
Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
40 Nenjamwe copeleco, kamubani mwalibambila kumutambula Mwana Muntu pakwinga lakesanga pacindi ncomwabula kwingashila.”
Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
41 Neye Petulo walepusheti, “Mwami, sena mukoshanyo uyu mulambilinga afwe twenka nambi bantu bonse?”
Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
42 Mwami Yesu walakumbuleti, nomba niyani musebenshi ukute lushomo kayi ne mano? Uyo mwami ngoshi akape incito yakulangilila bonse ba mu ng'anda yakendi nekupa banendi byakulya pacindi celela?
А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
43 Nakatambule cilambo musebenshi uyo mwami wakendi pakubwelela ngweti akacane nkensa ico.
Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
44 Ndamwambilinga cakubingeti mwami wakendi nakamupe incito yakubona bintu byonse mbyakute.
Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
45 Lino na musebeshi uyo lamba mumoyo wakendi eti, mwami wakame lacelwa kwisa, lino utatika kuma basebenshi banendi batuloba ne batukashi kayi ne kutatika kulya, kunwa ne kukolwa.
А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
46 Mwami wa musebeshi uyo lakesanga pabusuba mbwateshi kayi nepa cindi ncabula kwingashila. Nakamupe cisubulo ciyosha ne kumuwala uko nkoti kukabenga bantu babula lushomo.
то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
47 Musebenshi uyo wishi mwami wakendi ncasuni, nomba liya kulibambila nambi kwinsa ncasuni mwami wakendi nakamukwipe cangofu.
А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48 Nomba musebenshi utacinshi ncasuni mwami wakendi, na lepishi mwakubula kwinshiba nakomwe pang'ana. Muntu uliyense walapewa bingi welela kubwesha bingi. Muntu walapewa bingi kwambeti asunge, nakambilwe kubwesha bingi pelu pa ibyo mbyalapewa.
Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
49 “Ndalesa kuwala mulilo mucishi capanshi, nendakondwa kwambeti mulilo newabangila kendi!
Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
50 Nomba ndelela kwingila mulubatisho lwamapensho anene, neco moyo wakame nkawekalikana kushikila mapensho ayo akenshike.
Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
51 Sena mulayeyengeti ndalaleta lumuno mucishi ca panshi? Cakubinga ndiyawa, nsombi ndalaleta kupansana.
Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
52 Kufuma lelo mumukowa umo nimukabe bantu basanu bapatana, batatu nibakapatane nebabili. Naboyo babili nibakabukilane ne batatu
Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53 Baishi nibakabukile mwana mutuloba, neye mwana mutuloba nakabukile baishi, banyina nibakabukile mwana mutukashi, neye mwana mutukashi nakabukile banyina. Kumakwendi batukashi nibakabukile mulekashi, neye mulekashi nakabukile kumakwendi batukashi.”
Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
54 Yesu walambila bantu bonseti, “Na mulabono likumbi kalifumina kumboshi, mukute kwambeti, imfula niloke lelo, nicakubinga ikute kuloka.
Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
55 Na impepo itatika kupupula kufumina kumusansa mukute kwambeti lelo nikupye cepa, kayi kukute kuba copeleco.
А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
56 Amwe bantu batenshi mbyomulambanga, mukute kwinshiba kuboneka kwa cishi capanshi ne kwilu, nomba nicani nkamukute kwinshiba bupandulushi bwa bintu bilenshikinga masuba ano?”
Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
57 “Nomba nipacebo cini nkamukute kwinsa byalulama mobene?
Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
58 Na mulenga kunkuta ne munobe wa mulandu, wela kufwambana kunyumfwana nendi kamucili panshila, kwambeti katakutwala kuli weshi kubeteka. Pakwinga neye weshikubeteka inga ukutwala kumushilikali, neye mushilikali inga ukusunga mujele.
Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
59 Ndakwambilinga cakubingeti nteshi ukafumemo kushikila ukalipile byonse bilayandikinga.”
Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
