Incito 7
1 Lino, Mukulene wa Beshimilumbo walamwipusha Stefano, “Sena bintu ibi ni byakubinga?”
Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
2 Nendi walakumbuleti, “Kamunyumfwani bamatata ne mobanse bame! Lesa wabulemu walabonekela kuli mushali wetu mukulukulu Abulahamu mpwalikwikala ku Mesopotamiya, katanalongela ku Halani.
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
3 Walamwambileti, ‘Fuma mucishi cakobe, ushiye banse bobe, wenga kucishi nceti ndikuleshe.’
і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
4 Walafuma mucishi ca Akaladayo nekuya kwikala ku Halani. Baishi mpobalafwa, Lesa walamufunyako ne kumuleta mucishi cino ncomwekalamo lelo.
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
5 Lesa uliya kumupako nakaba kabela kang'ana kacishici kuba kakendi mwine. Nsombi walamulayeti, cishi conseci nicikabe cakendi ne bashikulu bendi, nikukabeti nkalikukute mwana pacindico.
Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
6 Lesa walamwambileti, ‘Bashikulu bobe nibakabe basha mucishi cabwensu moti bakapenshewe kwa byaka myanda ina.’
І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
7 Kayi Lesa walambeti, ‘Ame ninkape mulandu mushobo uyo weti ukabasunge busha. Balo nibakapule mucishico ne kwisa kunkambilila pamusena uno.’
„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
8 Lesa walapangana ne Abulahamu, ne kumupa cingashilo ico ecando cakupalulwa. Neco Abulahamu walamupalula Isake mwanendi, kakute masuba asanu ne atatu akusemwa. Neye Isake walapalula Yakobo mwanendi, neye Yakobo walapalula banabendi bali likumi ne babili, abo ebamashali betu bakulukulu.
І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
9 Abo bamashali betu balamunyonokela Yosefe mukwabo, balamulisha busha ku Injipito. Nsombi Lesa walikuba nendi,
А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
10 cakwinseti, walamupulusha mu mapensho akendi onse. Walamupa mano alenshisha kwambeti, Mwami Falawo waku Injipito amuyande, kayi walamubika Yosefe kuba muntu shikwendelesha cishi ca Injipito, kayi mukulene shikulangilila pamukowa wakendi Falawo wonse.
і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
11 Nomba mwalaba nsala mucishi conse ca Injipito ne Kenani, bantu balapenga, ne bamashali betu kumo balabula cakulya.
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
12 Yakobo mpwalanyumfweti ku Injipito kuli cakulya, walatumako banabendi bamashali betu. Ubu bwalikuba bulwendo bwabo bwakutanguna.
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
13 Pabulwendo bwabo bwacibili, Yosefe walaliyubulula kubakwabo, kayi walamwinshibisha Mwami Falawo shabanse bendi bonse.
А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
14 Yosefe walabakuwa baishi ba Yakobo, pamo ne banse bendi. Bonse pamo balikuba bantu makumi asanu ne abili ne basanu.
Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
15 Yakobo walaya kwikala ku Injipito pamo ne bamashali betu basa. Bonse balafwila kopeloko.
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
16 Bitumbi byabo byalakabikwa ku Sekemu, kunamaumbwe awo Abulahamu ngwalaula ne mali kubana bendi Hamoli ku Sekemu.
І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
17 “Cindi mpocalashika pepi kwambeti Lesa akwanilishe cipangano ncalambila Abulahamu, mushobo wetu wali kauli ulafulu mu Injipito.
А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
18 Panyuma pakendi kwalapyana Mwami naumbi mu Injipito walikubula kumwinshiba Yosefe.
аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
19 Mwami uyo walaupita panshi mushobo wetu, walatatika kupensha bamashali betu, pakubakakatisheti bashiyenga bana babo pansa kwambeti bafwe.
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
20 Pacindico Mose walasemwa, walikuba mwana wapa. Walalelwa ne kwa myenshi itatu mung'anda ya baishi.
Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
21 Mpobalamushiya pansa mwanendi Falawo mutukashi walamumanta, walikumuleleti mwanendi.
А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
22 Neco Mose walaiya mano a bantu bonse baku Injipito, mano ne ncito shakendi shalikuba shangofu.”
І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
23 “Mose mpwalaba ne byaka makumi ana, walayeya kuya kufwakashila banse bendi bene Islayeli.”
А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
24 Lino mpwalabona mwine Injipito kapensha umo wabanse bendi, Mose walamufuna mwine Islayeli ne kumushina mwine Injipito.
Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
25 Walikuyeyeti banse bendi bene Islayeli nibenshibe kwambeti Lesa, kufumina muli Mose nakabapulushe, nsombi balo baliya kwingashileco.
Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
26 Mpobwalaca mumene walacana bene Islayeli babili kabalwana. Walelekesha kubafuna. Walabambileti, “Amwe batuloba, moba mukowa umo, inga mulalwanininga cani?”
А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
27 Nomba uyo walasoka munendi, walanyakila Mose pambali ne kwambeti, “Niyani walakubiketi ube mutangunishi shikutombolosha?
А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
28 Sena ulayandanga kunshina mbuli ncowashina mwine Injipito usa lilo?”
Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
29 Mpwalanyumfweco, Mose walafwambila kucishi censu ca Midyani. Kopeloko nkwalasemena bana batuloba babili.
І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
30 “Lino mpokwalapita byaka makumi ana, mungelo walabonekela kuli Mose mucinyika pepi ne mulundu wa Sinai, pacinkupu cisa calikubangila mulilo mucinyika.
А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
31 Mose mpwalaboneci walakankamana, walaseng'ena pepi kwambeti abonesheshe.” Popelapo walanyumfwa liswi lya Lesa lyakwambeti,
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
32 “Ame njame Lesa wabamashali bakobe, Lesa wa Abulahamu ne Isake ne Yakobo.” Popelapo Mose walatatika kututuma ne kutina cakwinseti calala kulangako.
„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
33 Popelapo Lesa walamwambileti, “Kofulula nkwabilo shakobe, pakwinga pamusena apo mpowalyata Paswepa.
І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
34 Ndabono kupenshewa kwabantu bakame mu Injipito. Ndanyumfu kulilishanya kwabo, lino ndesa kubapulusha, lino kwesa ndikutume ku Injipito.”
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
35 Uyo Mose engobalakana Baislayeli pakumwipusheti, “Niyani walakubiketi ube mukulene kayi momboloshi wetu?” Epeloyo engwalatuma Lesa kwambeti abe mukulene kayi mupulushi, kufumina mumungelo usa walamubonekela pacinkupu cisa calikubilima mulilo.
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
36 Mose ewalabatangunina bantu ne kubapulisha mucishi ca Injipito, walikwinsa bishikukankamanisha, ne bingashilo ku Injipito, palwenje lufubela ne mucinyika, kwabyaka makumi ana.
Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
37 Mose uyo ewalabambila Baislayeli kwambeti, “Lesa nakatume naumbi kufumina mubanse benu eshakabe mushinshimi eti njame.”
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
38 Mose ewalikuba nabo pamubungano wa Baislayeli mucinyika. Nendi ewalemana pamo ne mungelo walikwamba pakati pa bamashali betu bakulukulu pamulundu wa Sinai. Ewalatambula maswi abuyumi akutwambila.
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
39 “Bamashali betu bakulukulu balakana kumunyumfwila, pakwinga myoyo yabo yalikuyeya ku Injipito.
що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
40 Neco, Aloni balamwambileti, ‘Kotupangila Lesa eshatutanguninenga, pakwinga nkatucishi cilenshiki kuli Mose, walatufunya ku Injipito.’
промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
41 Mumasuba opelawo balabumba cimbwanga ca mwanawang'ombe. Balatwala milumbo kucimbwanga ne kukondwa ne ncito yalabamba makasa abo.”
І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
42 Neco Lesa walabafutatila, ne kubaleketi bakambililenga nyenyenshi shakwilu, mbuli ncocalembwa mu mabuku abashinshimi bakulukulu akwambeti, “Amwe Baislayeli, kamutayeyangeti Mwalikubengela ame nyama nshomwali kushina ne kutwala milumbo, kwabyaka makumi ana musa mucinyika.
Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
43 Mwalikunyamuna lesa wenu Moleki mutente, Ne nyenyenshi ya lesa wenu Lefani, bimbwanga mbyomwalabumba Kwambeti mubikambililenga. Pacebo ico ninkamutandanyine kutali, kupitilila cishi ca Babulo.”
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
44 “Bamashali betu bakulukulu balikukute tente wa cipangano walikulesheti Lesa mpwali pakati pabo musa mucinyika. Walapangwa mbuli Lesa ncalamwambila Mose mucikoshanyo ncalabona.
У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
45 Uyo tente walapewa ku bamashali betu kufuma ku ba mashali babo, tente iyo yalikuba ya cishiya matongo. Yalikubapo cindi Yoswa mpwalikubatangunina, pakulamuna cishi mishobo njalatandanya Lesa. Tente iyo yalekala mpaka mucindi ca Dafeti.
Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
46 Lesa walikumusuna Dafeti, nendi Dafeti walasenga kwambeti amwibakile ng'anda, Lesa wa Yakobo.
Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
47 Nomba Solomoni ewalebaka ng'andeyo.
І Соломон збудував Йому дім.
48 Nikukabeco Lesa wapita byonse, nkakute kwikala mung'anda yebakwa ne makasa, mbuli ncalamba mushinshimi mukulukulu.” Kwambeti,
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
49 “Lesa lambangeti, Kwilu ecipuna cakame ca Bwami, cishi capanshi epakulyata myendo yakame. Ngamunjibakila ng'anda ilyeconi? Nambi nimusena ulyeconi ngondelela kupumwininamo?
„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
50 Sena ntame ndalapanga bintu byonsebi?”
Хіба не рука Моя все́ це створила?“
51 Stefano walapitilisha kwambeti, “Ha! Amwe bantu balunkanwa, myoyo yenu ilyeti bantu batashomo Lesa, kayi matwi enu ashinka. Mwakoshanowa ne bamashali benu bakulukulu, pakwinga nenjamwe mulakananga kunyumfwila Mushimu Uswepa.”
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
52 “Sena pali mushinshimi ngobalabula kupensha bamashali benu bakulukulu? Paliyawa, balo balikushina bantu balikwamba shakwisa kwa Musebenshi Waswepa usa. Nsombi amwe mwalamulisha kubalwani bakendi ne kumushina.
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
53 Amwe omwalatambula Milawo ya Lesa njobalikuleta bangelo pacishi capanshi, nsombi amwe muliya kwikonkela sobwe.”
ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
54 Neco Bomboloshi bankuta inene mpobalanyumfwa maswi onse ngalamba Stefano, balatatika kubimba myoyo cebo cabukalu.
Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
55 Stefano walesulilwa ne Mushimu Uswepa, walalanga kwilu, walabona bulemeneno bwakendi Lesa, kayi walabona Yesu kali wemana kucikasa cakululyo ca Lesa.
А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
56 Popelapo walambeti, “kamubonani! Ndabono kwilu kulacaluku, kayi ndabononga Mwana Muntu wemana kucikasa cakululyo ca Lesa.”
і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
57 Popelapo bendeleshi bankuta inene balashinka mumatwi ne kolobesha! Pacindico bonse balafwambila akumutanya Stefano.
Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
58 Balamukwekweshela kunsa kwamunshi, nkobalakamupwaya mabwe. Bakamboni balafulula minjila yabo yakunsa ne kwibungika pa myendo ya mutuloba musepela, lina lyakendi Saulo.
І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
59 Mpobalikumupwaya mabwe, Stefano walatatika kupaileti, “Yesu Mwami wakame, tambulani mushimu wakame.”
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
60 Walasuntama panshi ne kubilikisheti, “Nkambo kamubalekelelako bwipishi ubu mbobalenshinga.” Mpwalapwisha kwamba awa maswi walataya moyo.
Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“І, промовивши це, він спочив.
