Psalmi 38
1 Psalm Davidov za spomin. Gospod, v srdu svojem ne dólži me, in v togoti svoji ne pokôri me.
Псалом Давидів. На спомин. Господи, не докоряй мені у гніві Твоєму й не картай мене у люті Твоїй.
2 Ker pušice tvoje so zasajene v mé, in nadme si spustil roko svojo.
Бо стріли Твої пронизали мене й рука Твоя мене тяжко вдарила.
3 Nič celega ni na mesu mojem zavoljo srdú tvojega; mirú ni v mojih kostéh zavoljo greha mojega.
Немає [жодного] цілого місця на моєму тілі через пересердя Твоє, немає здоров’я в кістках моїх через гріх мій.
4 Ker krivice moje presezajo glavo mojo, kakor težko breme; pretežke so, da bi jih prenašati mogel.
Бо беззаконня мої накрили мою голову, немов важкий тягар, тяжіють наді мною.
5 Segnjile so in usmradile se bule moje, zavoljo nespameti moje.
Смердять, ятріють мої рани через божевілля моє.
6 Mučim se, krivim se presilno, ves dan pohajam v črni obleki.
Похилений і занадто пригнічений, цілий день ходжу я понуро.
7 Ker drob moj je poln prisada, tako da ni nič celega na mesu mojem.
Бо стегна мої повні палючого болю, і немає цілого місця на тілі у мене.
8 Oslabljen sem in potrt presilno; tulim od stokanja svojega srca.
Я заціпенілий і вкрай розбитий духом, волаю через стогони мого серця.
9 Gospod, pred teboj je vse hrepenenje moje; in zdihovanje ni ti skrito.
Володарю, усі бажання мої перед Тобою, і зітхання мої від Тебе не приховані.
10 Srce moje utriplje, zapušča me moja krepost, in luč mojih očî, tudi one niso v moji oblasti.
Серце моє тріпотить, сила моя полишила мене, і світла в очах моїх не стало.
11 Prijátelji moji in bližnji moji stojé nadlogi moji nasproti, in sorodniki moji stojé od daleč.
Мої друзі й приятелі уникають мене через мої побої, і близькі мої стали поодаль.
12 Stavijo pa zanke, kateri iščejo duše moje: in kateri iščejo hudega meni, govoré nadloge in izmišljajo ves dan zvijače.
Розставляють пастки ті, хто шукає душі моєї; про загибель мою розмовляють ті, хто бажає мені зла; цілий день міркують про підступи.
13 Jaz pa jih ne slišim kakor gluh, in kakor nem ne odprem svojih ust.
А я, наче глухий, не чую, як німий, не відкриваю вуст.
14 Ampak sem kakor ón, ki ne sliši, in kateremu ní dokazov v ustih.
Я став ніби той, що не чує і в чиїх вустах немає виправдання.
15 Ker tebe čakam, Gospod; da me ti uslišiš, Gospod, Bog moj.
Та на Тебе, Господи, сподіваюся; Ти відповіси мені, мій Володарю, мій Боже!
16 Ker pravim: Naj se ne radujejo nad menoj; ko omahuje noga moja, naj se ne povzdigujejo proti meni,
Бо казав я [Тобі]: «Нехай же вони не зловтішаються з мене; коли похитнулася нога моя, нехай не величаються наді мною».
17 Ako bodem jaz za omahnenje pripravljen, in bolečina moja bode vedno pred mano.
Бо я стою хитаючись, і скорбота моя завжди переді мною.
18 Ker krivico svojo oznanjam, skrbi me moj greh.
Адже я визнаю беззаконня моє, сумую через мій гріх.
19 Neprijatelji pa moji krepčajo se živi, in množijo se, kateri me sovražijo iz krivih vzrokov.
А вороги мої живі та могутні, численними стали ті, хто ненавидить мене даремно.
20 In vračajoč hudo za dobro nasprotujejo mi, zato ker hodim za dobrim.
Вони віддячують мені злом за добро, ворогують проти мене за те, що я прагну добра.
21 Ne zapústi me, Gospod, Bog moj; ne bivaj daleč od mene.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене!
22 Hiti na pomoč mojo, Gospod, blaginja moja!
Поспіши мені на допомогу, Володарю мій, Спасителю мій!
