Psalmi 141
1 Psalm Davidov. O Gospod, kličem te, hiti k meni; čuj glas moj, ko te kličem.
Псалом Давидів. Господи, до Тебе кличу, поспіши до мене! Прислухайся до голосу мого, коли я кличу до Тебе.
2 Molitev moja pridi kakor kadilo pred te; povzdigovanje mojih rok kakor dar večerni.
Нехай молитва моя постане як кадіння приємне перед обличчям Твоїм і піднесені долоні мої – як жертвоприношення вечірнє.
3 Zloži Gospod, opazuj usta moja; straži karkoli izhaja z ustnic mojih.
Господи, постав варту біля моїх вуст, стережи двері моїх губ.
4 Ne daj, da se srce moje nagne k hudobni reči, dela doprinašat po krivici z možmi, ki delajo krivico; tudi naj ne uživam njih slaščic.
Не дай серцю моєму ухилитися в бік зла, щоб чинити нечестиво разом із беззаконними людьми, що коять гріх; і нехай не скуштую я їхніх насолод.
5 Udari naj me nazaj pravični, milost bode, in posvari me, mazilo bode izvrstno; ne brani se glava moja; čim bolj, tem bolj bode: molitev moja v njih nesrečah.
Нехай картає мене праведник – це милість; нехай докоряє мені – це [приємно], як олія на голову: не відмовиться голова моя від неї. Та все ще молюся я проти злодійства нечестивих:
6 Ali planejo dol raz skale njih sodniki; dasi umejo, da so govori moji prijetni.
Нехай би скинуті були судді їхні з країв скелі, і, може, тоді почули б слова мої, що вони лагідні.
Як орють землю й розбивають грудки на ній, так розкидані кості наші біля пащі царства смерті. (Sheol h7585)
8 Ko se v té, Gospod, ozirajo moje oči, k tebi pribegnem, ne zapústi duše moje.
Але до Тебе, Господи, Владико, [звернені] мої очі; у Тобі я притулок знайшов, не покинь напризволяще душі моєї.
9 Reši me zadrge, katero so mi razpeli, in zank njih, ki delajo krivico.
Убережи мене від тенет, що розкинуті для мене, і від сітей беззаконників.
10 Padejo naj v mreže svoje vsi krivični, jaz pa pojdem mimo.
Нехай впадуть нечестиві у свої ж пастки, поки я мину [їх безпечно].
