Psalmi 94
1 Oh Gospod Bog, ki mu pripada maščevanje, oh Bog, ki mu pripada maščevanje, pokaži se.
О Боже помсти, Господи, Боже помсти, з’яви Себе!
2 Dvigni se, ti sodnik zemlje; povrni nagrado ponosnim.
Піднімися, Судде землі, віддай гордим по заслугам!
3 Gospod, doklej bodo zlobni, doklej bodo zlobni slavili zmago?
Аж доки нечестиві, Господи, доки нечестиві торжествувати будуть?
4 Kako dolgo bodo izgovarjali in govorili trde stvari in se bahali vsi delavci krivičnosti?
Вивергають, промовляють вони пиху, нахваляються всі, хто чинить гріх.
5 Tvoje ljudstvo razbijajo na koščke, oh Gospod in prizadevajo tvojo dediščino.
Народ Твій, Господи, вони вражають ударами й пригнічують Твій спадок.
6 Ubijajo vdovo in tujca in morijo osirotele.
Вдову й приходька вбивають, сироту гублять
7 Vendar pravijo: » Gospod nas ne bo videl niti Bog Jakobov tega ne bo upošteval.«
кажучи: «Не бачить Господь, і не вникає [в це] Бог Якова».
8 Razumite, vi brutalni izmed ljudstva, in vi bedaki, kdaj boste modri?
Схаменіться, невігласи серед народу! Коли ви станете розумнішими, безумці?
9 Kdor je zasadil uho, da ne bi slišal? Kdor je oblikoval oko, da ne bi videl?
Той, Хто насадив вухо, хіба не почує? Чи Той, Хто око створив, не побачить?
10 Kdor kaznuje pogane, da ne bi grajal? Kdor uči človeka spoznanja, da ne bi vedel?
Той, Хто народи карає, хіба не докорить? Той, Хто сам людині дає знання?
11 Gospod pozna človekove misli, da so le-te ničevost.
Господь знає думки людини, що вони – марнота.
12 Blagoslovljen je človek, ki ga karaš, oh Gospod in ga učiš iz svoje postave,
Блаженний муж, якого Ти наставляєш, Господи, і Законом Твоїм навчаєш його,
13 da mu lahko daš počitek od dni nadloge, dokler ni izkopana jama za zlobnega.
щоб заспокоїти його у дні лиха, поки буде викопана яма нечестивому!
14 Kajti Gospod ne bo zavrgel svojega ljudstva niti ne bo zapustil svoje dediščine.
Адже не покине Господь народу Свого й спадку Свого не полишить.
15 Toda sodba se bo vrnila k pravičnosti in vsi iskreni v srcu ji bodo sledili.
Суд знову стане справедливим, і підуть услід за ним усі, праведні серцем.
16 Kdo se bo zame dvignil zoper hudodelce? Ali kdo bo zame vstal zoper delavce krivičnosti?
Хто стане за мене проти злодіїв? Хто стоятиме за мене проти тих, що чинять гріх?
17 Če Gospod ne bi bil moja pomoč, bi moja duša skoraj prebivala v tišini.
Якби Господь не був допомогою моєю, то оселилася б душа моя в [країні] мовчання.
18 Ko sem rekel: »Moje stopalo zdrsuje, me je podpiralo tvoje usmiljenje, oh Gospod.
Коли сказав я: «Хитається нога моя», милість Твоя, Господи, підтримала мене.
19 V množici mojih misli znotraj mene tvoje tolažbe razveseljujejo mojo dušo.
Коли тривожні думки множаться в нутрі моєму, Твоя втіха збадьорює мою душу.
20 Mar bo prestol krivičnosti, ki z uzakonitvijo snuje vragolijo, imel družbo s teboj?
Хіба може мати щось спільне з Тобою престол загибелі, що діє всупереч постанові [Закону]?
21 Skupaj se zbirajo zoper dušo pravičnega in obsojajo nedolžno kri.
Натовпом тиснуть вони на душу праведника, і кров невинну засуджують [на страту].
22 Toda Gospod je moja obramba in moj Bog je skala mojega zatočišča.
Але Господь став моєю твердинею, і Бог мій – скеля мого притулку.
23 Nadnje bo privedel njihovo lastno krivičnost in odsekal jih bo v njihovi lastni zlobnosti; da, Gospod, naš Bog, jih bo odsekal.
Він поверне проти них їхні власні гріхи і їхніми ж злодійствами знищить їх; знищить їх Господь, Бог наш.
