Psalmi 80
1 Pazljivo prisluhni, Pastir Izraela, ti, ki vodiš Jožefa kakor trop, ti, ki prebivaš med keruboma, zasij.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Pred Efrájimom, Benjaminom in Manásejem razvnemi svojo moč ter pridi in nas reši.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Ponovno nas spreobrni, oh Bog in svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Oh Gospod, Bog nad bojevniki, doklej boš jezen proti molitvi svojega ljudstva?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Hraniš jih s kruhom solza in jim daješ, da v veliki meri pijejo solze.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Delaš nas prepir našim sosedom in naši sovražniki se smejijo med seboj.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Ponovno nas spreobrni, oh Bog nad bojevniki in svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Iz Egipta si privedel trto, spodil si pogane in jo zasadil.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Pred njo si pripravil prostor in ji povzročil, da je napravila globoko korenino in napolnila zemljo.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Hribi so bili pokriti z njeno senco in njene veje so bile podobne čednim cedram.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 Njene veje je poslala v morje in njene mladike v reko.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Zakaj si ti potem podrl njene ograje, tako da jo smukajo vsi, ki gredo mimo po poti?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 Merjasec iz gozda jo pustoši in poljska žival jo požira.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Vrni se, rotimo te, oh Bog nad bojevniki, poglej dol z neba in glej in obišči to trto
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 in vinograd, ki ga je zasadila tvoja desnica in mladiko, ki si jo zaradi sebe naredil močno.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Požgana je z ognjem, posekana je. Oni se pogubljajo ob graji tvojega obličja.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Naj bo tvoja roka nad človekom tvoje desnice, nad sinom človekovim, ki si ga storil močnega zase.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 Tako od tebe ne bomo odšli nazaj. Oživi nas in mi bomo klicali tvoje ime.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Ponovno nas spreobrni, oh Gospod Bog nad bojevniki, svojemu obrazu povzroči, da zasije in mi bomo rešeni.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
