Psalmi 106
1 Hvalite Gospoda. O zahvaljujte se Gospodu, ker je dober, kajti njegovo usmiljenje traja večno.
Алілу́я!
2 Kdo lahko izreče mogočna Gospodova dela? Kdo lahko naznanja vso njegovo hvalo?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Blagoslovljeni so tisti, ki se držijo sodbe in tisti, ki ob vseh časih ravna pravično.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Spomni se me, oh Gospod, z naklonjenostjo, ki jo prinašaš svojemu ljudstvu. Oh obišči me s svojo rešitvijo duše,
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 da lahko vidim dobro tvojega izbranca, da se lahko veselim v veselju tvojega naroda, da se lahko ponašam s tvojo dediščino.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 Grešili smo s svojimi očeti, zagrešili smo krivičnost, ravnali smo zlobno.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Naši očetje v Egiptu niso razumeli tvojih čudežev, niso se spominjali množice tvojih milosti, temveč so ga dražili pri morju, celó pri Rdečem morju.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 Pa vendar jih je rešil zaradi svojega imena, da je lahko storil, da se spozna njegova mogočna moč.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 Oštel je tudi Rdeče morje in le-to se je posušilo, tako jih je vodil skozi globine kakor skozi divjino.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 Rešil jih je iz roke tistega, ki jih je sovražil in jih odkupil iz sovražnikove roke.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 Vode so pokrile njihove sovražnike; niti eden izmed njih ni preostal.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Potem so verjeli njegovim besedam; peli so njegovo hvalo.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 Kmalu so pozabili njegova dela, niso čakali na njegov nasvet,
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 temveč so silno hrepeneli v divjini in skušali Boga v puščavi.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 Dal jim je njihovo zahtevo, toda poslal je pustost v njihove duše.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 Zavidali so tudi Mojzesu v taboru in Aronu, Gospodovemu svetemu.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 Zemlja se je odprla in požrla Datána in pokrila Abirámovo druščino.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 V njuni druščini pa je bil vžgan ogenj, plamen je požgal zlobne.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 Naredili so tele na Horebu in oboževali ulito podobo.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 Tako so svojo slavo zamenjali v podobnost vola, ki jé travo.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 Pozabili so Boga, svojega rešitelja, ki je v Egiptu storil velike stvari,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 čudovita dela v Hamovi deželi in strašne stvari pri Rdečem morju.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 Zato je rekel, da jih bo uničil, če ne bi njegov izbranec Mojzes stal pred njim v vrzeli, da odvrne njegov bes, da jih ne bi uničil.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 Da, prezirali so prijetno deželo, niso verovali njegovi besedi,
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 temveč so godrnjali v svojih šotorih in niso prisluhnili Gospodovemu glasu.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 Zato je dvignil svojo roko zoper njih, da jih zruši v divjini,
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 da uniči njihovo seme tudi med narodi in da jih razkropi po deželah.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 Pridružili so se tudi k Báal Peórju in jedli žrtvovanje mrtvim.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 Tako so ga s svojimi domiselnostmi dražili do jeze, in mednje je vdrla nadloga.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Potem se je dvignil Pinhás in izvršil sodbo in tako se je nadloga zaustavila.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 To mu je bilo šteto v pravičnost, vsem rodovom na vékomaj.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 Jezili so ga tudi pri vodah prepira, tako da se je zaradi njih za Mojzesa slabo izteklo,
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 ker so dražili njegovega duha, tako da je s svojimi ustnicami nepremišljeno govoril.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 Niso pokončali narodov, glede katerih jim je Gospod zapovedal,
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 temveč so bili pomešani med pogane in se naučili njihovih del.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 Služili so svojim malikom, ki so bili zanje past.
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 Da, svoje sinove in svoje hčere so žrtvovali hudičem
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 in prelivali nedolžno kri, celó kri svojih sinov in svojih hčera, ki so jih žrtvovali kánaanskim malikom, in dežela je bila oskrunjena s krvjo.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 Tako so bili omadeževani s svojimi lastnimi deli in se šli vlačuganje s svojo lastno domiselnostjo.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Zato je bil zoper njegovo ljudstvo vžgan Gospodov bes, do take mere, da je preziral svojo lastno dediščino.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 Izročil jih je v roko poganov in tisti, ki so jih sovražili, so vladali nad njimi.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 Tudi njihovi sovražniki so jih zatirali in privedeni so bili v podjarmljenje, pod njihovo roko.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Mnogokrat jih je osvobodil, toda dražili so ga s svojo namero in bili so ponižani zaradi svoje krivičnosti.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 Vendar ko je slišal njihovo vpitje, se je ozrl na njihovo stisko
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 in zanje se je spomnil svoje zaveze in se pokesal glede na množico svojih usmiljenj.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 Pripravil jim je tudi usmiljenje pred vsemi tistimi, ki so jih odvedli ujete.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Reši nas, oh Gospod, naš Bog in zberi nas izmed poganov, da se zahvaljujemo tvojemu svetemu imenu in da zmagujemo v tvojem hvaljenju.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Blagoslovljen bodi Gospod, Izraelov Bog, od večnosti do večnosti in vse ljudstvo naj reče: »Amen. Hvalite Gospoda.«
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
