Pregovori 8
1 Mar ne kliče modrost? In razumevanje [ne] dviguje svojega glasu?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Stoji na vrhu visokih krajev, ob poti, na krajih steza.
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Kliče pri velikih vratih, pri mestnem vhodu, pri vstopanju, pri vratih.
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Vam, oh možje, kličem in moj glas je k človeškim sinovom.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Oh vi preprosti, razumite modrost, in vi bedaki, bodite razumevajočega srca.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Poslušajte, kajti govorila bom o odličnih stvareh in odpiranje mojih ustnic bodo prave stvari.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Kajti moja usta bodo govorila resnico, zlobnost pa je mojim ustnicam ogabnost.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Vse besede mojih ust so v pravičnosti, v njih ni ničesar kljubovalnega ali sprevrženega.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 So čisto preproste tistemu, ki razume in pravilne tem, ki najdejo spoznanje.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Sprejmite moje poučevanje in ne srebra in spoznanje raje kakor izbrano zlato.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Kajti modrost je boljša kakor rubini in vse stvari, ki se lahko želijo, se ne morejo primerjati k njej.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Jaz, modrost, prebivam z razumnostjo, odkrivam spoznanje razumnih domiselnosti.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 Gospodov strah je sovražiti zlo. Ponos, aroganco, zlobno pot in kljubovalna usta sovražim.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 Nasvet je moj in zdrava modrost. Jaz sem razumevanje, jaz imam moč.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Po meni kraljujejo kralji in princi odrejajo pravico.
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Po meni vladajo princi in plemiči, celó vsi zemeljski sodniki.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Ljubim tiste, ki me ljubijo in tisti, ki me iščejo zgodaj, me bodo našli.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Bogastva in čast sta z menoj; da, trajna bogastva in pravičnost.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Moj sad je boljši kakor zlato; da, kakor čisto zlato in moje poplačilo kakor izbrano srebro.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Vodim po poti pravičnosti, po sredi stezá sodbe,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 da lahko povzročim tistim, ki me ljubijo, da podedujejo imetje in jaz bom napolnila njihove zaklade.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Gospod me je imel v lasti od začetka svoje poti, pred svojimi deli od davnine.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Bila sem postavljena od večnosti, od začetka ali preden je bila zemlja.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Ko tam ni bilo globin, sem bila rojena, ko tam ni bilo studencev, obilnih z vodo.
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Preden so bile gore nameščene, pred hribi sem bila rojena,
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 medtem ko še ni naredil zemlje niti polj niti najvišjega dela iz prahu sveta.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Ko je pripravljal nebo, sem bila tam, ko je postavil obod na obličju globine,
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 ko je zgoraj osnoval oblake, ko je utrdil studence globin,
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 ko je morju dal svoj odlok, da vode ne bodo prekoračile njegove zapovedi, ko je določil temelje zemlje,
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 tedaj sem bila poleg njega, kakor nekdo vzgojen z njim in dnevno sem bila njegovo veselje, vedno radostna pred njim,
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 radostna na naseljivem delu njegovega zemeljskega [kroga] in moja veselja so bila s človeškimi sinovi.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Zdaj mi torej prisluhnite, oh vi otroci, kajti blagoslovljeni so tisti, ki se drže mojih poti.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Poslušajte poučevanje, bodite modri in tega ne zavrnite.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Blagoslovljen je človek, ki me posluša, ki dnevno bedi pri mojih velikih vratih, ki čaka pri podbojih mojih vrat.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Kajti kdor me najde, najde življenje in dosegel bo naklonjenost od Gospoda.
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Toda kdor zoper mene greši, škodi svoji lastni duši. Vsi tisti, ki me sovražijo, ljubijo smrt.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
