Pregovori 18
1 Preko želje človek, ki je samega sebe oddvojil, išče in se vmešava z vso modrostjo.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Bedak nima veselja v razumevanju, temveč da njegovo srce lahko odkrije samo sebe.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Kadar prihaja zlobni, potem prihaja tudi zaničevanje in s sramoto graja.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Besede iz človekovih ust so kakor globoke vode in vrelec modrosti kakor tekoč potok.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Ni dobro sprejeti osebo zlobnega, da pravičnega zruši na sodbi.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Bedakove ustnice vstopajo v spor in njegova usta kličejo za udarci.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Bedakova usta so njegovo uničenje in njegove ustnice so zanka njegovi duši.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Besede tožljivca so kakor rane in gredo navzdol v najnotranjejše dele trebuha.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Tudi tisti, ki je len v svojem delu, je brat tistemu, ki je velik kvarilec.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Gospodovo ime je močan stolp, pravični priteče vanj in je varen.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Bogataševo premoženje je njegovo močno mesto in kakor visoko obzidje v njegovi lastni domišljavosti.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Pred uničenjem je človekovo srce ošabno in pred častjo je ponižnost.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Kdor odgovarja zadevo, preden jo sliši, mu je to neumnost in sramota.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Človekov duh bo podpiral njegovo šibkost, toda kdo lahko prenaša ranjenega duha?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Srce razsodnega pridobiva spoznanje, uho modrega pa išče spoznanje.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Človekovo darilo zanj pripravlja prostor in ga prinaša pred velike ljudi.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Kdor je prvi v svoji lastni zadevi, je videti pravičen, toda prihaja njegov sosed in ga preiskuje.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Žreb povzroča sporom, da se ustavijo in razdeljuje med mogočnimi.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Užaljenega brata je težje pridobiti kakor močno mesto in njihovi spori so podobni grajskim zapahom.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Človekov trebuh bo potešen s sadom svojih ust in nasičen bo z donosom svojih ustnic.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Smrt in življenje sta v oblasti jezika in tisti, ki ga ljubijo, bodo jedli od njegovega sadu.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Kdorkoli najde ženo, najde dobro stvar in dosega naklonjenost od Gospoda.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Ubogi uporablja rotenja, toda bogataš odgovarja surovo.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Človek, ki ima prijatelje, se mora kazati prijatelja in obstaja prijatelj, ki se drži bližje kakor brat.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
