< Послание к Титу 1 >

1 Павел, раб Божий, Апостол же Иисус Христов, по вере избранных Божиих и разуму истины, яже по благочестию,
Павло, раб Бога й апостол Ісуса Христа, за вірою обраних Богом і пізнанням істини, що веде до побожності,
2 о уповании жизни вечныя, юже обетова неложный Бог прежде лет вечных, (aiōnios g166)
у надії на вічне життя, яке до початку часів пообіцяв Бог, Що ніколи не обманює. (aiōnios g166)
3 яви же во времена своя слово Свое проповеданием, еже мне поручено бысть по повелению Спасителя нашего Бога:
Свого часу Він явив Своє Слово через доручене мені проповідування згідно з наказом Бога, нашого Спасителя.
4 Титу, присному чаду по общей вере: благодать, милость, мир от Бога Отца и Господа Иисуса Христа Спаса нашего.
Титу, [моїй] справжній дитині в спільній вірі. Благодать і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Спасителя.
5 Сего ради оставих тя в Крите, да недокончанная исправиши и устроиши по всем градом пресвитеры, якоже тебе аз повелех:
Я залишив тебе на Криті, щоб ти впорядкував недокінчене та призначив старійшин у кожному місті, як я доручив тобі.
6 аще кто есть непорочен, единыя жены муж, чада имый верна, не во укорении блуда, или непокорива.
[Звісно, лише] якщо є хтось бездоганний, чоловік однієї дружини, має вірних дітей, [які б] не були звинувачені в розпусті чи непокірності.
7 Подобает бо епископу без порока быти, якоже Божию строителю: не себе угождающу, (не дерзу, не напрасливу, ) не гневливу, не пиянице, не биице, не скверностяжательну,
Адже єпископ, який є Божим управителем, повинен бути бездоганним, не зарозумілим, не дратівливим, не схильним до пияцтва, не [повинен бути] забіякою чи охочим до наживи,
8 но страннолюбиву, благолюбцу, целомудренну, праведну, преподобну, воздержателну,
натомість має бути гостинним, любити добро, бути стриманим, справедливим, святим і дисциплінованим,
9 держащемуся вернаго словесе по учению, да силен будет и утешати во здравем учении, и противящыяся обличати.
який дотримується вірного Слова згідно з [отриманим] вченням, щоби був спроможним підбадьорювати й інших здоровим вченням і картати тих, що противляться.
10 Суть бо мнози непокориви, суесловцы и умом прельщени, наипаче же сущии от обрезания,
Адже є багато непокірних, нерозумних балакунів і обманщиків, особливо серед обрізаних,
11 ихже подобает уста заграждати: иже вся домы развращают, учаще яже не подобает, сквернаго ради прибытка.
яким треба затуляти рота, оскільки вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи [людей] того, чого не повинні, заради ганебної наживи.
12 Рече же некто от них, свой им пророк: Критяне присно лживи, злии зверие, утробы праздныя.
Навіть один із них, їхній же пророк, сказав: «Критяни – постійні брехуни, люті звірі, ледачі ненажери».
13 Свидетельство сие истинно есть. Еяже ради вины обличай их нещадно, да здрави будут в вере,
Це свідчення правдиве. Тому картай їх суворо, щоб вони були здоровими у вірі
14 не внимающе Иудейским баснем, ни заповедем человек отвращающихся от истины.
та не звертали уваги на юдейські міфи та заповіді людей, які відвертаються від істини.
15 Вся убо чиста чистым: оскверненым же и неверным ничтоже чисто, но осквернися их и ум и совесть.
Для чистих усе чисте, але для осквернених і невіруючих немає нічого чистого, а їхній розум і сумління осквернені.
16 Бога исповедуют ведети, а делы отмещутся Его, мерзцы суще и непокориви и на всякое дело благое неискусни.
Вони стверджують, що знають Бога, але своїми вчинками зрікаються [Його], будучи огидними, неслухняними та непридатними до жодного доброго вчинку.

< Послание к Титу 1 >