Послание к Римлянам 15

1 Должни есмы мы сильнии немощи немощных носити, и не себе угождати:

Ми, сильні, повинні нести немочі слабких, а не собі [лише] догоджати.

2 кииждо же вас ближнему да угождает во благое к созиданию.

Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро, для [духовного] збудування.

3 Ибо и Христос не Себе угоди, но якоже есть писано: поношения поносящих Тебе нападоша на Мя.

Бо і Христос не догоджав Собі, але, як написано: «Зневага тих, хто ганьбить Тебе, впала на Мене».

4 Елика бо преднаписана быша, в наше наказание преднаписашася, да терпением и утешением Писаний упование имамы.

Усе, що було написано в минулому, написано для нашого навчання, щоб через терпіння та підбадьорення, яке дає Писання, ми мали надію.

5 Бог же терпения и утешения да даст вам тожде мудрствовати друг ко другу о Христе Иисусе,

Нехай Бог, Який дарує терпіння та підбадьорення, дарує вам бути однодумними між собою, за прикладом Ісуса Христа,

6 да единодушно едиными усты славите Бога и Отца Господа нашего Иисуса Христа.

щоб ви однією думкою й одним голосом прославили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

7 Темже приемлите друг друга, якоже и Христос прият вас во славу Божию.

Тож приймайте одне одного так само, як Христос прийняв вас до слави Божої.

8 Глаголю же Христа Иисуса служителя бывша обрезания по истине Божией, во еже утвердити обетования отцев.

Бо я кажу вам: Христос став слугою обрізання для Божої істини, щоб підтвердити обітниці, дані патріархам,

9 А языком по милости, прославити Бога, якоже есть писано: сего ради исповемся Тебе во языцех, Господи, и имени Твоему пою.

і щоб язичники прославили Бога за Його милість. Як написано: «За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу]».

10 И паки глаголет: возвеселитеся, языцы, с людьми Его.

І ще сказано: «Радійте, язичники, з Його народом!»

11 И паки: хвалите Господа, вси языцы, и похвалите Его, вси людие.

І знов: «Славте Господа, усі народи! Хваліть Його, усі племена!»

12 И паки Исаиа глаголет: будет корень Иессеов, и востаяй владети над языки: на Того языцы уповают.

І знов Ісая каже: «Прийде Корінь Єссея і стане панувати над народами, на Нього народи покладуть усю надію».

13 Бог же упования да исполнит вас всякия радости и мира в вере, избыточествовати вам во уповании, силою Духа Святаго.

Нехай Бог надії наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа були наповнені надією.

14 Извещен же есмь, братие моя, и сам аз о вас, яко и сами вы полни есте благости, исполнени всякаго разума, могуще и иныя научити:

Я переконаний, брати мої, що ви самі сповнені добра, наповнені всяким знанням і можете навчити одне одного.

15 дерзее же писах вам, братие моя, от части, яко воспоминая вам, за благодать данную ми от Бога,

І все ж я написав вам, подекуди сміливіше, щоб нагадати вам про деякі речі через дану мені Богом благодать

16 во еже быти ми служителю Иисус Христову во языцех, священнодействующу благовествование Божие, да будет приношение еже от язык благоприятно и освященно Духом Святым.

бути служителем Ісуса Христа для язичників, виконувати священницьке служіння й проголошувати Добру Звістку Божу, щоб язичники стали приношенням жертовним, приємним та освяченим Святим Духом.

17 Имам убо похвалу о Христе Иисусе в тех, яже к Богу:

Отже, я маю, чим похвалитися в Ісусі Христі щодо служіння Богові.

18 не смею бо глаголати что, ихже не содея Христос мною, в послушание языков, словом и делом,

Я б не наважився говорити ні про що, крім того, що Христос зробив через мене, – словом і ділом, – щоб привести язичників до послуху перед Богом через мої слова та вчинки,

19 в силе знамений и чудес, силою Духа Божия, якоже ми от Иерусалима и окрест даже до Иллирика исполнити благовествование Христово.

а також силою ознак та чудес і силою Божого Духа. Отже, з Єрусалима й повсюди аж до Іллірика я повністю проголосив Добру Звістку Христа.

20 Сице же потщахся благовестити, не идеже именовася Христос, да не на чужем основании созижду,

Моєю метою завжди було проповідувати Добру Звістку там, де Христос не був відомий, щоб не будувати на основі, закладеній кимось іншим,

21 но якоже есть писано: имже не возвестися о Нем, узрят, и иже не слышаша, уразумеют.

як і написано: «Ті, кому про Нього не казали, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють».

22 Темже и возбранен бых многажды приити к вам.

Тому я неодноразово стикався з перешкодами на шляху до вас.

23 Ныне же ктому места не имыи в странах сих, желание же имый приити к вам от многих лет,

Але тепер, не маючи більше [такого] місця в цих землях, я вже кілька років прагну відвідати вас.

24 яко аще поиду во Испанию, прииду к вам. Уповаю бо мимогрядый видети вас и вами проводитися тамо, аще вас прежде от части насыщуся.

Я планую зробити це, коли вирушу до Іспанії, і сподіваюся побачити вас під час проїзду, щоб ви допомогли мені в моїй подорожі туди, після того, як я деякий час насолоджуватимусь вашим товариством.

25 Ныне же гряду во Иерусалим, служяй святым,

Однак тепер я їду до Єрусалима, щоб послужити там святим,

26 благоволиша бо Македониа и Ахаиа общение некое сотворити к нищым святым живущым во Иерусалиме.

бо Македонія та Ахая були раді зібрати деяку пожертву для бідних серед святих в Єрусалимі.

27 Благоволиша бо, и должни им суть. Аще бо в духовных их причастницы быша языцы, должни суть и в плотских послужити им.

Вони були раді це зробити, адже були їхніми боржниками. Як юдеї поділилися духовними благами з язичниками, так і язичники зобов’язані послужити їм матеріально.

28 Сие убо скончав, и запечатлев им плод сей, поиду вами во Испанию:

Отже, коли я це владнаю й переконаюся, що вони отримали цей дар, то вирушу в Іспанію й дорогою відвідаю вас.

29 вем же, яко грядый к вам, во исполнении благословения благовестия Христова прииду.

Я знаю, що коли я прийду до вас, то прийду в повноті благословення Христа.

30 Молю же вы, братие, Господем нашим Иисус Христом и любовию Духа, споспешствуите ми в молитвах о мне к Богу,

Я закликаю вас, брати, через Господа нашого Ісуса Христа й через любов Духа, щоб ви разом зі мною молилися за мене до Бога,

31 да избавлюся от противляющихся во Иудеи, и да служба моя, яже во Иерусалиме, благоприятна будет святым.

щоб я був врятований від невіруючих в Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було до вподоби святим;

32 Да с радостию прииду к вам волею Божиею и упокоюся с вами.

щоб я з радістю прийшов до вас, якщо на те воля Божа, і відпочив разом із вами.

33 Бог же мира со всеми вами. Аминь.

Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.