Послание к Римлянам 14
1 Изнемогающаго же в вере приемлите, не в сомнение помышлении.
なんぢら信仰の弱き者を容れよ、その思ふところを詰るな。
2 Ов бо верует ясти вся, а изнемогаяй зелия да яст.
或 人は凡ての物を食ふを可しと信じ、弱き人はただ野菜を食ふ。
3 Ядый не ядущаго да не укаряет: и не ядый ядущаго да не осуждает: Бог бо его прият.
食ふ者は食はぬ者を蔑すべからず、食はぬ者は食ふ者を審くべからず、神は彼を容れ給へばなり。
4 Ты кто еси судяй чуждему рабу? Своему Господви стоит, или падает. Станет же, силен бо есть Бог поставити его.
なんぢ如何なる者なれば、他人の僕を審くか、彼が立つも倒るるも其の主人に由れり。彼は必ず立てられん、主は能く之を立たせ給ふべし。
5 Ов убо разсуждает день чрез день, ов же судит на всяк день. Кииждо своею мыслию да извествуется.
或 人は此の日を彼の日に勝ると思ひ、或 人は凡ての日を等しとおもふ、各人おのが心の中に確く定むべし。
6 Мудрствуяй день, Господеви мудрствует: и не мудрствуяй день, Господеви не мудрствует. Ядый, Господеви яст. Благодарит бо Бога: и не ядый, Господеви не яст, и благодарит Бога.
日を重んずる者は主のために之を重んず。食ふ者は主のために食ふ、これ神に感謝すればなり。食はぬ者も主のために食はず、かつ神に感謝するなり。
7 Никтоже бо нас себе живет, и никтоже себе умирает:
我等のうち己のために生ける者なく、己のために死ぬる者なし。
8 аще бо живем, Господеви живем, аще же умираем, Господеви умираем: аще убо живем, аще умираем, Господни есмы.
われら生くるも主のために生き、死ぬるも主のために死ぬ。然れば生くるも死ぬるも我らは主の有なり。
9 На сие бо Христос и умре и воскресе и оживе, да и мертвыми и живыми обладает.
それキリストの死にて復 生き給ひしは、死にたる者と生ける者との主とならん爲なり。
10 Ты же почто осуждаеши брата твоего, или ты что уничижаеши брата твоего? Вси бо предстанем судищу Христову.
なんぢ何ぞその兄弟を審くか、汝なんぞ其の兄弟を蔑するか、我等はみな神の審判の座の前に立つべし。
11 Писано бо есть: живу Аз, глаголет Господь, яко Мне поклонится всяко колено, и всяк язык исповестся Богови.
録して『主いひ給ふ、我は生くるなり、凡ての膝はわが前に屈み、凡ての舌は神を讃め稱へん』とあり。
12 Темже убо кийждо нас о себе слово даст Богу.
我等おのおの神のまへに己の事を陳ぶべし。
13 Не ктому убо друг друга осуждаем, но сие паче судите, еже не полагати претыкания брату или соблазна.
されば今より後、われら互に審くべからず、むしろ兄弟のまへに妨碍または躓物を置かぬように心を決めよ。
14 Вем и извещен есмь о Христе Иисусе, яко ничтоже скверно само собою: точию помышляющему что скверно быти, оному скверно есть.
われ如何なる物も自ら潔からぬ事なきを主イエスに在りて知り、かつ確く信ず。ただ潔からずと思ふ人にのみ潔からぬなり。
15 Аще же брашна ради брат твой скорбит, уже не по любви ходиши: не брашном твоим того погубляй, за негоже Христос умре.
もし食物によりて兄弟を憂ひしめば、汝は愛によりて歩まざるなり、キリストの代りて死に給ひし人を、汝の食物によりて亡すな。
16 Да не хулится убо ваше благое.
汝らの善きことの譏られぬようにせよ。
17 Несть бо Царство Божие брашно и питие, но правда и мир и радость о Дусе Святе.
それ神の國は飮食にあらず、義と平和と聖 靈によれる歡喜とに在るなり。
18 Иже бо сими служит Христови, благоугоден есть Богови и искусен человеком.
かくしてキリストに事ふる者は神に悦ばれ、人々に善しとせらるるなり。
19 Темже убо мир возлюбим и яже к созиданию друг ко другу.
されば我ら平和のことと互に徳を建つる事とを追ひ求むべし。
20 Не брашна ради разоряй дело Божие. Вся бо чиста, но зло человеку претыканием ядущему.
なんぢ食物のために神の御業を毀つな。凡ての物は潔し、されど之を食ひて人を躓かする者には惡とならん。
21 Добро не ясти мяс, ниже пити вина, ни о немже брат твой претыкается или соблазняется или изнемогает.
肉を食はず、葡萄酒を飮まず、その他なんぢの兄弟を躓かする事をせぬは善し。
22 Ты веру имаши? О себе сам имей пред Богом. Блажен не осуждаяй себе, о немже искушается.
なんぢの有てる信仰を己みづから神の前に保て。善しとする所につきて自ら咎めなき者は幸福なり。
23 А сомняяйся, аще яст, осуждается, зане не от веры: всяко же, еже не от веры, грех есть.
疑ひつつ食ふ者は罪せらる。これ信仰によらぬ故なり、凡て信仰によらぬ事は罪なり。
