Псалтирь 88
1 Песнь псалма Сыном Кореовым, в конец, о Маелефе еже отвещати, разума Еману Израилтянину. Господи Боже спасения моего, во дни воззвах и в нощи пред Тобою:
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 да внидет пред Тя молитва моя, приклони ухо Твое к молению моему.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 Привменен бых с низходящими в ров: бых яко человек без помощи,
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 в мертвых свободь: яко язвеннии спящии во гробе, ихже не помянул еси ктому, и тии от руки Твоея отриновени быша.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Положиша мя в рове преисподнем, в темных и сени смертней.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 На мне утвердися ярость Твоя, и вся волны Твоя навел еси на мя.
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Удалил еси знаемых моих от мене: положиша мя мерзость себе: предан бых и не исхождах.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 Очи мои изнемогосте от нищеты: воззвах к Тебе, Господи, весь день, воздех к Тебе руце мои.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Еда мертвыми твориши чудеса? Или врачеве воскресят, и исповедятся Тебе?
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Еда повесть кто во гробе милость Твою, и истину Твою в погибели?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Еда познана будут во тме чудеса Твоя, и правда Твоя в земли забвенней?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 И аз к Тебе, Господи, воззвах, и утро молитва моя предварит Тя.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Вскую, Господи, отрееши душу мою? Отвращаеши лице Твое от мене?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Нищь есмь аз, и в трудех от юности моея: вознесжеся смирихся и изнемогох.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 На мне преидоша гневи Твои, устрашения Твоя возмутиша мя:
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 обыдоша мя яко вода весь день, одержаша мя вкупе.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Удалил еси от мене друга и искренняго, и знаемых моих от страстей.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
