Псалтирь 80
1 В конец, о изменшихся, свидение Асафу, псалом. Пасый Израиля вонми: наставляяй яко овча Иосифа, седяй на Херувимех, явися:
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 пред Ефремом и Вениамином и Манассием воздвигни силу Твою, и прииди во еже спасти нас.
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Боже, обрати ны, и просвети лице Твое, и спасемся.
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 Господи Боже сил, доколе гневаешися на молитву раб Твоих?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Напитаеши нас хлебом слезным, и напоиши нас слезами в меру.
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Положил еси нас в пререкание соседом нашым, и врази наши подражниша ны.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Господи Боже сил, обрати ны, и просвети лице Твое, и спасемся.
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Виноград из Египта пренесл еси: изгнал еси языки, и насадил еси и:
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 путесотворил еси пред ним, и насадил еси корения его, и исполни землю.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 Покры горы сень его, и ветвия его кедры Божия:
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 простре розги его до моря, и даже до рек отрасли его.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Вскую низложил еси оплот его, и оымают и вси мимоходящии путем?
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 Озоба и вепрь от дубравы, и уединенный дивий пояде и.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Боже сил, обратися убо, и призри с небесе и виждь, и посети виноград сей:
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 и соверши и, егоже насади десница Твоя, и на сына человеческаго, егоже укрепил еси Себе.
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 Пожжен огнем и раскопан: от запрещения лица Твоего погибнут.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Да будет рука Твоя на мужа десницы Твоея и на сына человеческаго, егоже укрепил еси Себе,
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 и не отступим от Тебе: оживиши ны, и имя Твое призовем.
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Господи Боже сил, обрати ны, и просвети лице Твое, и спасемся.
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
