Псалтирь 79
1 Боже, приидоша языцы в достояние Твое, оскверниша храм святый Твой,
Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
2 положиша Иерусалим яко овощное хранилище: положиша трупия раб Твоих брашно птицам небесным, плоти преподобных Твоих зверем земным:
Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
3 пролияша кровь их яко воду окрест Иерусалима, и не бе погребаяй.
Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
4 Быхом поношение соседом нашым, подражнение и поругание сущым окрест нас.
Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
5 Доколе, Господи, прогневаешися до конца? Разжжется яко огнь рвение Твое?
Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
6 Пролий гнев Твой на языки незнающыя Тебе, и на царствия, яже имене Твоего не призваша:
Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
7 яко поядоша Иакова, и место его опустошиша.
бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
8 Не помяни наших беззаконий первых: скоро да предварят ны щедроты Твоя, Господи, яко обнищахом зело.
Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
9 Помози нам, Боже, Спасителю наш, славы ради имене Твоего: Господи, избави ны и очести грехи нашя имене ради Твоего.
Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
10 Да не когда рекут языцы: где есть Бог их? И да увестся во языцех пред очима нашима отмщение крове раб Твоих пролитыя.
Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
11 Да внидет пред Тя воздыхание окованных: по величию мышцы Твоея снабди сыны умерщвленных.
Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
12 Воздаждь соседом нашым седмерицею в недро их поношение их, имже поносиша Тя, Господи.
Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
13 Мы же людие Твои и овцы пажити Твоея исповемыся Тебе, Боже, во век, в род и род возвестим хвалу Твою.
А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
