Псалтирь 71
1 На Тя, Господи, уповах, да не постыжуся в век.
У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!
2 Правдою Твоею избави мя и изми мя: приклони ко мне ухо Твое и спаси мя.
У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.
3 Буди ми в Бога защитителя и в место крепко спасти мя: яко утверждение мое и прибежище мое еси Ты.
Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.
4 Боже мой, избави мя из руки грешнаго, из руки законопреступнаго и обидящаго:
Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.
5 яко Ты еси терпение мое, Господи, Господи, упование мое от юности моея.
Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.
6 В Тебе утвердихся от утробы, от чрева матере моея Ты еси мой покровитель: о Тебе пение мое выну.
На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!
7 Яко чудо бых многим: и Ты помощник мой крепок.
Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.
8 Да исполнятся уста моя хваления, яко да воспою славу Твою, весь день великолепие Твое.
Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.
9 Не отвержи мене во время старости: внегда оскудевати крепости моей, не остави мене.
Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.
10 Яко реша врази мои мне, и стрегущии душу мою совещаша вкупе,
Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,
11 глаголюще: Бог оставил есть его, пожените и имите его, яко несть избавляяй.
кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»
12 Боже мой, не удалися от мене: Боже мой, в помощь мою вонми.
Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 Да постыдятся и изчезнут оклеветающии душу мою, да облекутся в студ и срам ищущии злая мне.
Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.
14 Аз же всегда возуповаю на Тя, и приложу на всяку похвалу Твою.
А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.
15 Уста моя возвестят правду Твою, весь день спасение Твое, яко не познах книжная.
Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!
16 Вниду в силе Господни: Господи, помяну правду Тебе единаго.
Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!
17 Боже мой, имже научил мя еси от юности моея, и доныне возвещу чудеса Твоя.
Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.
18 И даже до старости и престарения, Боже мой, не остави мене, дондеже возвещу мышцу Твою роду всему грядущему,
Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.
19 силу Твою и правду Твою, Боже, даже до вышних, яже сотворил ми еси величия: Боже, кто подобен Тебе?
А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?
20 Елики явил ми еси скорби многи и злы? И обращься оживотворил мя еси и от бездн земли возвел мя еси.
Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.
21 Умножил еси на мне величествие твое, и обращься утешил мя еси, и от бездн земли паки возвел мя еси.
Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.
22 Ибо аз исповемся Тебе в людех, Господи, в сосудех псаломских истину Твою, Боже: воспою Тебе в гуслех, Святый Израилев.
Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!
23 Возрадуетеся устне мои, егда воспою Тебе, и душа моя, юже еси избавил:
Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,
24 еще же и язык мой весь день поучится правде Твоей, егда постыдятся и посрамятся ищущии злая мне.
також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.
