Псалтирь 66
1 В конец, песнь псалма воскресения.
Керівнику хору. Пісня. Псалом. Радісно вигукни Богові, уся земле!
2 Воскликните Господеви вся земля, пойте же имени Его, дадите славу хвале Его.
Співайте славу імені Його, хвалу Йому гідно віддайте.
3 Рцыте Богу: коль страшна дела Твоя? Во множестве силы Твоея солжут Тебе врази Твои.
Скажіть Богові: «Які грізні діяння Твої! Заради великої могутності Твоєї плазують перед Тобою вороги Твої.
4 Вся земля да поклонится Тебе и поет Тебе, да поет же имени Твоему, Вышний.
Уся земля вклоняється Тобі й співає Тобі, співає [славу] імені Твоєму». (Села)
5 Приидите и видите дела Божия, коль страшен в советех паче сынов человеческих.
Прийдіть, погляньте на звершення Бога – Його справи викликають страх у синів людських.
6 Обращаяй море в сушу, в реце пройдут ногами: тамо возвеселимся о Нем,
Він перетворив море на суходіл, через річку перейшли вони ногами, там ми раділи в Ньому.
7 владычествующем силою Своею веком: очи Его на языки призираете: преогорчевающии да не возносятся в себе.
Він панує в могутності Своїй вічно, Його очі стежать пильно за народами – нехай не підносяться бунтівники! (Села)
8 Благословите, языцы, Бога нашего, и услышан сотворите глас хвалы Его,
Благословляйте, народи, Бога нашого й звіщайте голосно хвалу Йому.
9 положшаго душу мою в живот, и не давшаго во смятение ног моих.
Він зберіг серед живих душу нашу й не дав ногам нашим похитнутися.
10 Яко искусил ны еси, Боже, разжегл ны еси, якоже разжизается сребро.
Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.
11 Ввел ны еси в сеть, положил еси скорби на хребте нашем.
Ти завів нас у сіть, поклав тягар на наші стегна.
12 Возвел еси человеки на главы нашя: проидохом сквозе огнь и воду, и извел еси ны в покой.
Дозволив вершникам проїхати по головам нашим. Ми пройшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на благодатне місце.
13 Вниду в дом Твой со всесожжением, воздам Тебе молитвы моя,
Увійду я до дому Твого із цілопаленнями, виконаю для Тебе всі мої обітниці,
14 яже изрекосте устне мои, и глаголаша уста моя в скорби моей.
що їх висловили вуста мої і промовив язик мій у скорботі.
15 Всесожжения тучна вознесу Тебе с кадилом, и овны, вознесу Тебе волы с козлы.
Цілопалення жирних овець піднесу Тобі разом із димом [від спалення] баранів; я принесу Тобі [в жертву] биків і козлів. (Села)
16 Приидите, услышите, и повем вам, вси боящиися Бога, елика сотвори души моей.
Прийдіть, послухайте, усі, хто боїться Бога, і я сповіщу вам, що Він зробив для душі моєї.
17 К Нему усты моими воззвах, и вознесох под языком моим.
До Нього я кликав моїми вустами, і хвала піднесена на язиці у мене.
18 Неправду аще узрех в сердцы моем, да не услышит мене Господь.
Якби я бачив беззаконня у своєму серці, то не почув би мене Володар.
19 Сего ради услыша мя Бог, внят гласу моления моего.
Але Бог почув, зважив на голос моєї молитви!
20 Благословен Бог, Иже не отстави молитву мою и милость Свою от мене.
Благословенний Бог, Що не відхилив моєї молитви й [не забрав] від мене милості Своєї!
