Псалтирь 64

1 В конец, псалом Давиду. Услыши, Боже, глас мой, внегда молитимися к тебе: от страха вражия изми душу мою.

Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже, почуй мій голос, коли я скаржуся; убережи мою душу від погроз ворога.

2 Покрый мя от сонма лукавнующих, от множества делающих неправду:

Сховай мене від таємних задумів злочинців, від збурення тих, хто чинить беззаконня.

3 иже изостриша яко мечь языки своя, напрягоша лук свой, вещь горьку,

Вони нагострили язики свої, немов мечі, націлили свої стріли – гіркі слова,

4 состреляти в тайных непорочна: внезапу состреляют его, и не убоятся.

щоб стріляти зі своїх засідок у невинного. Вони стріляють зненацька й не бояться.

5 Утвердиша себе слово лукавое: поведаша скрыти сеть, реша: кто узрит их?

Підбадьорюють себе у справі лихій, радяться, як таємно розставити тенета, і кажуть: «Хто їх побачить?»

6 Испыташа беззаконие: изчезоша испытающии испытания: приступит человек, и сердце глубоко.

Ретельно обдумують свої [майбутні] беззаконня: «Ми склали змову досконало!» Справді, глибока внутрішність людини та її серце!

7 И вознесется Бог: стрелы младенец быша язвы их,

Але Бог випустить у них стрілу зненацька – вони будуть уражені.

8 и изнемогоша на ня языцы их: смутишася вси видящии их.

Він зробить так, що вони спіткнуться через язик свій [і впадуть]; відсахнуться від них усі, хто їх побачить.

9 И убояся всяк человек: и возвестиша дела Божия, и творения Его разумеша.

Тоді страх охопить усіх людей, і будуть сповіщати про діяння Бога й про справи Його роздумувати.

10 Возвеселится праведник о Господе и уповает на Него: и похвалятся вси правии сердцем.

Нехай праведник радіє в Господі й покладає на Нього надію. Тоді прославлені будуть усі щирі серцем.