Псалтирь 63

1 Псалом Давиду, внегда быти ему в пустыни Иудейстей. Боже, Боже мой, к Тебе утренюю: возжада Тебе душа моя, коль множицею Тебе плоть моя, в земли пусте и непроходне и безводне.

Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.

2 Тако во святем явихся Тебе, видети силу Твою и славу Твою.

Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.

3 Яко лучши милость Твоя паче живот: устне мои похвалите Тя.

Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.

4 Тако благословлю Тя в животе моем и о имени Твоем воздежу руце мои.

Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.

5 Яко от тука и масти да исполнится душа моя, и устнама радости восхвалят Тя уста моя.

Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,

6 Аще поминах Тя на постели моей, на утренних поучахся в Тя:

коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.

7 яко был еси помощник мой, и в крове крилу Твоею возрадуюся.

Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.

8 Прильпе душа моя по Тебе: мене же прият десница Твоя.

Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.

9 Тии же всуе искаша душу мою: внидут в преисподняя земли: (questioned)

А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.

10 предадятся в руки оружия, части лисовом будут.

Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.

11 Царь же возвеселится о Бозе: похвалится всяк кленыйся Им, яко заградишася уста глаголющих неправедная.

Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.