Псалтирь 56

1 В конец, о людех от святых удаленых, Давиду в столпописание, внегда удержаша и иноплеменницы в Гефе, псалом. Помилуй мя, Боже, яко попра мя человек: весь день боря стужи ми.

Керівнику хору. На мотив «Голубка в далекій діброві». Міхтам Давидів, коли филистимляни схопили його в Ґаті. Помилуй мене, Боже, бо цькує мене людина, цілий день, нападаючи, тисне на мене.

2 Попраша мя врази мои весь день: яко мнози борющии мя с высоты.

Цькують мене супротивники цілий день: багато-бо тих, хто гордовито воює проти мене.

3 В день не убоюся, аз же уповаю на Тя.

У день страху я на Тебе покладаю надію.

4 О Бозе похвалю словеса Моя: на Бога уповах, не убоюся: что сотворит мне плоть?

Я сподіваюся на Бога, Чиє слово прославляю, на Бога тільки й не боюся: що зробить мені тілесна [істота]?

5 Весь день словес моих гнушахуся: на мя вся помышления их на зло.

Цілий день мої слова перекручують, усі їхні думки щодо мене – лише зло.

6 Вселятся и скрыют, тии пяту мою сохранят, якоже потерпеша душу мою.

Вони сперечаються, спостерігають, стежать за моїми кроками, чатують на мою душу.

7 Ни о чесомже отринеши я, гневом люди низведеши.

Не дай же їм уникнути кари за беззаконня; у гніві, Боже, кинь долілиць народи.

8 Боже, живот мой возвестих Тебе: положил еси слезы моя пред Тобою, яко и во обетовании Твоем.

О, якби полічив Ти мої поневіряння! Збери мої сльози в посудину, – хіба ж вони не у Твоїй книзі?

9 Да возвратятся врази мои вспять, в оньже аще день призову Тя: се, познах, яко Бог мой еси Ты.

Тоді вороги мої обернуться назад, коли я покличу Тебе. Через це дізнаюсь я, що Бог зі мною.

10 О Бозе похвалю глаголгол, о Господе похвалю слово.

На Бога, Чиє слово я прославляю, на Господа, Чиє слово я славлю,

11 На Бога уповах, не убоюся: что сотворит мне человек?

на Бога покладаюсь я, тому не боятимуся: що зробить мені людина?

12 Во мне, Боже, молитвы, яже воздам хвалы Твоея:

На мені, Боже, обітниці, що дав я Тобі, – я виконаю [обіцяні] Тобі жертви подяки.

13 яко избавил еси душу мою от смерти, очи мои от слез и нозе мои от поползновения: благоугожду пред Господем во свете живых.

Бо Ти визволив мою душу від смерті, не дав спіткнутися нозі моїй, щоб я ходив перед Богом у світлі життя.