< Псалтирь 5 >
1 О наследствующем, Псалом Давиду. Глаголы моя внуши, Господи, разумей звание мое.
Керівнику хору. Для виконання в супроводі сопілок. Псалом Давидів. Зваж на слова мої, Господи, зрозумій мій стогін!
2 Вонми гласу моления моего, Царю мой и Боже мой: яко к Тебе помолюся, Господи.
Прислухайся до звуків мого зойку, Царю мій і Боже мій, бо Тобі я молюся.
3 Заутра услыши глас мой: заутра предстану Ти, и узриши мя:
Господи, вранці Ти почуй мій голос, вранці я постану перед Тобою й чекатиму.
4 яко Бог не хотяй беззакония Ты еси: не приселится к Тебе лукавнуяй,
Адже Ти не той Бог, Якому до вподоби беззаконня, зло не мешкатиме поряд із Тобою.
5 ниже пребудут беззаконницы пред очима Твоима: возненавидел еси вся делающыя беззаконие,
Не встоять пихаті перед Твоїми очима, Ти ненавидиш усіх тих, хто поводиться свавільно.
6 погубиши вся глаголющыя лжу: мужа кровей и льстива гнушается Господь.
Ти знищиш тих, що промовляють неправду; людина кровожерна й підступна гидка [для Тебе], Господи.
7 Аз же множеством милости Твоея вниду в дом Твой, поклонюся ко храму святому Твоему, в страсе Твоем.
Але я, завдяки великій Твоїй милості, увійду до дому Твого, поклонюся у бік Храму святині Твоєї, [сповнений] страхом побожним перед Тобою.
8 Господи, настави мя правдою Твоею, враг моих ради исправи пред Тобою путь мой.
Господи, веди мене Твоєю правдою заради ворогів моїх; вирівняй шлях Твій переді мною.
9 Яко несть во устех их истины, сердце их суетно, гроб отверст гортань их, языки своими льщаху.
Адже немає у вустах їхніх щирості, їхній внутрішній [світ] – руїна, гортань у них – відкрита могила, язики у них слизькі.
10 Суди им, Боже, да отпадут от мыслей своих: по множеству нечестия их изрини я, яко преогорчиша Тя, Господи.
Оголоси їм вирок, Боже! Нехай впадуть вони через підступні задуми свої, відкинь їх через численні беззаконня їхні, адже вони повстали проти Тебе.
11 И да возвеселятся вси уповающии на Тя, во век возрадуются, и вселишися в них: и похвалятся о Тебе любящии имя Твое.
І тоді радітимуть усі, хто на Тебе надію покладає; їхні вигуки щастя лунатимуть вічно. Простягни Свій покров над ними, і звеселяться Тобою ті, що ім’я Твоє люблять.
12 Яко Ты благословиши праведника, Господи, яко оружием благоволения венчал еси нас.
Бо Ти благословляєш праведного, Господи, наче великим щитом, вкриваєш його [Твоєю] прихильністю.