Псалтирь 45
1 В конец, о изменяемых сыном Кореовым в разум, песнь о возлюбленнем. Отрыгну сердце мое слово благо, глаголю аз дела моя Цареви: язык мой трость книжника скорописца.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Повчання синів Корея. Пісня кохання. Зворушилося моє серце від слова прекрасного, я виконаю свій твір для царя. Язик мій – тростина вправного писця.
2 Красен добротою паче сынов человеческих, излияся благодать во устнах Твоих: сего ради благослови Тя Бог во век.
Ти став найгарнішим серед усіх синів людських, благодать вилилась на вуста твої, тому Бог благословив тебе навіки.
3 Препояши мечь Твой по бедре Твоей, Сильне,
Підпережи, о могутній, свої стегна мечем, славою твоєю й величчю!
4 красотою Твоею и добротою Твоею: и наляцы, и успевай, и царствуй истины ради и кротости и правды: и наставит Тя дивно десница Твоя.
І в такому величному вбранні своєму переможно мчися верхи заради істини, смирення й правди. Нехай правиця твоя звершить грізні вчинки.
5 Стрелы Твоя изощрены, Сильне: людие под Тобою падут в сердцы враг Царевых.
Твої стріли нагострені – нехай впадуть під твої ноги народи, [нехай вразять вони] серця ворогів царя.
6 Престол Твой, Боже, в век века: жезл правости жезл царствия Твоего.
Престол Твій, Боже, – повік-віків, жезл справедливості – жезл Твого Царства.
7 Возлюбил еси правду и возненавидел еси беззаконие: сего ради помаза Тя, Боже, Бог Твой елеем радости паче причастник Твоих.
Ти полюбив правду й зненавидів беззаконня; тому помазав Тебе Бог, Твій Бог, олією радощів більше, ніж Твоїх друзів.
8 Смирна и стакти и касиа от риз Твоих, от тяжестей слоновых, из нихже возвеселиша Тя.
Миром, алое й корицею пашіють усі твої шати; із палаців, прикрашених слоновою кісткою, струни арф тебе радують.
9 Дщери царей в чести Твоей: предста царица одесную Тебе, в ризах позлащенных одеяна преиспещрена.
Серед [придворних] шляхетних жінок твоїх – доньки царів. Стоїть цариця по твоїй правиці – уся в щирому золоті з Офіру.
10 Слыши, дщи, и виждь, и приклони ухо твое, и забуди люди твоя и дом отца твоего:
Послухай-но, донько, обміркуй і [ось до чого] прихили твоє вухо: забудь народ твій і дім твого батька,
11 и возжелает Царь доброты твоея, зане Той есть Господь твой, и поклонишися Ему,
і тоді цар зажадає твоєї краси, адже він – твій володар, тож вклонися йому.
12 и дщи Тирова с дары: лицу Твоему помолятся богатии людстии.
Тоді донька Тиру[прийде] з дарами й багатії з народу твого шукатимуть прихильності твоєї.
13 Вся слава дщере Царевы внутрь: рясны златыми одеяна и преиспещрена.
Уся слава доньки царя – усередині [покоїв], її одяг гаптований золотом.
14 Приведутся Царю девы вслед ея, искренния ея приведутся Тебе:
У вишиваних шатах ведуть її до царя; весільних подруг підводять до тебе услід за нею, [о царю].
15 приведутся в веселии и радовании, введутся в храм Царев.
Ведуть їх із радістю й веселощами, вони входять до палацу царя.
16 Вместо отец Твоих быша сынове Твои: поставиши я князи по всей земли.
Замість предків твоїх, [о царю], будуть сини твої; Ти поставив їх князями по всій землі.
17 Помяну имя Твое во всяком роде и роде: сего ради людие исповедятся Тебе в век и во век века.
Я зроблю так, що ім’я твоє пам’ятатимуть із роду в рід, тому народи прославлятимуть тебе повік-віків.
