Псалтирь 33
1 Радуйтеся, праведнии, о Господе: правым подобает похвала.
Веселіться, праведні, у Господі! Справедливим личить хвалити [Його].
2 Исповедайтеся Господеви в гуслех, во псалтири десятоструннем пойте Ему:
Славте Господа під [звуки] арфи, співайте для Нього під ліру десятиструнну!
3 воспойте Ему песнь нову, добре пойте Ему со восклицанием:
Співайте Йому нову пісню, грайте майстерно, зі звуком сурми!
4 яко право слово Господне, и вся дела Его в вере.
Бо Слово Господа справедливе і всі Його дії гідні довіри.
5 Любит милостыню и суд Господь, милости Господни исполнь земля.
Він любить праведність і справедливість; земля повна милості Господньої.
6 Словом Господним небеса утвердишася, и духом уст Его вся сила их:
Словом Господа створені небеса, і духом вуст Його – усе воїнство їхнє.
7 собираяй яко мех воды морския, полагаяй в сокровищих бездны.
Він збирає грудами води моря, кладе безодні [океану] в сховища.
8 Да убоится Господа вся земля, от Негоже да подвижутся вси живущии по вселенней:
Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі мешканці всесвіту.
9 яко Той рече, и быша: Той повеле, и создашася.
Бо Він сказав – і стало, Він заповів – і з’явилося.
10 Господь разоряет советы языков, отметает же мысли людий и отметает советы князей.
Господь руйнує намір народів, знищує задуми племен.
11 Совет же Господень во век пребывает, помышления сердца Его в род и род.
А намір Господа стоятиме повіки, задуми Його серця – з роду в рід.
12 Блажен язык, емуже есть Господь Бог Его, людие, яже избра в наследие Себе.
Блаженний народ, чиїм Богом є Господь, народ, який Він обрав Собі у спадок.
13 С небесе призре Господь, виде вся сыны человеческия:
Господь поглядає з небес, бачить усіх синів людських.
14 от готоваго жилища Своего призре на вся живущыя на земли:
Із місця Свого перебування приглядається пильно до всіх, хто живе на землі, –
15 создавый на едине сердца их, разумеваяй на вся дела их.
Творець усіх сердець їхніх із розумінням вникає в усі їхні дії.
16 Не спасается царь многою силою, и исполин не спасется множеством крепости своея.
Царя не врятує численне військо, воїна не визволить велика сила.
17 Ложь конь во спасение, во множестве же силы своея не спасется.
Кінь ненадійний для порятунку: великою силою своєю він не врятує.
18 Се, очи Господни на боящыяся Его, уповающыя на милость Его:
Ось очі Господні звернені на тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається,
19 избавити от смерти душы их, и препитати я в глад.
щоб від смерті врятувати їх і живити під час голоду.
20 Душа же наша чает Господа, яко помощник и защититель наш есть:
Душа наша в надії чекає на Господа, Він – наша допомога і щит.
21 яко о Нем возвеселится сердце наше, и во имя святое Его уповахом.
Ним радіє наше серце, бо на святе Його ім’я ми покладаємось.
22 Буди, Господи, милость Твоя на нас, якоже уповахом на Тя.
Нехай милість Твоя, Господи, буде над нами, як ми на Тебе й сподіваємося.
