Псалтирь 27
1 Господь просвещение мое и спаситель мой, кого убоюся? Господь защититель живота моего, от кого устрашуся?
Давидів.
2 Внегда приближатися на мя злобующым, еже снести плоти моя, оскорбляющии мя и врази мои, тии изнемогоша и падоша.
Коли будуть зближа́тись до ме́не злочи́нці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники́ та мої вороги, — вони спотикну́ться й попа́дають!
3 Аще ополчится на мя полк, не убоится сердце мое: аще востанет на мя брань, на него аз уповаю.
коли проти мене розло́житься та́бір, то серце моє не злякається, коли проти мене повста́не війна, — я наді́ятись буду на те́, — на по́міч Його́!
4 Едино просих от Господа, то взыщу: еже жити ми в дому Господни вся дни живота моего, зрети ми красоту Господню и посещати храм Святый Его.
Одно́го прошу́ я від Господа, буду жадати того́, — щоб я міг пробува́ти в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробува́ти!
5 Яко скры мя в селении Своем в день зол моих, покры мя в тайне селения Своего, на камень вознесе мя.
бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй ски́нії, сховає мене потає́мно в Своєму наме́ті, на скелю мене проведе́!
6 И ныне се, вознесе главу мою на враги моя: обыдох и пожрох в селении Его жертву хваления и воскликновения: пою и воспою Господеви.
А тепер піднесе́ться моя голова понад ворогами моїми навко́ло мене, і я в Його ски́нії буду прино́сити жертви при ві́дзвуках сурм, і я буду співати та грати Господе́ві!
7 Услыши, Господи, глас мой, имже воззвах, помилуй мя и услыши мя.
Почуй, Господи, голос мій, коли кли́чу, і помилуй мене, і озви́ся до мене!
8 Тебе рече сердце мое: Господа взыщу, взыска Тебе лице мое, лица Твоего, Господи, взыщу.
За Тебе промовило серце моє: „Шукайте Мого лиця!“тому, Господи, буду шукати обличчя Твого́:
9 Не отврати лица Твоего от мене и не уклонися гневом от раба Твоего: помощник мой буди, не отрини мене и не остави мене, Боже, Спасителю мой.
не ховай же від мене обличчя Свого́, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені по́міч, — не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасі́ння мого,
10 Яко отец мой и мати моя остависта мя, Господь же восприят мя.
бо мій батько та мати моя мене кинули, — та Господь прийме́ мене!
11 Законоположи ми, Господи, в пути Твоем, и настави мя на стезю правую враг моих ради.
Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене сте́жкою рівною, ради моїх ворогів!
12 Не предаждь мене в душы стужающих ми: яко восташа на мя свидетеле неправеднии, и солга неправда себе.
Не видай мене на сваво́лю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облу́дні та неправдомо́вці,
13 Верую видети благая Господня на земли живых.
немов би не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро́!
14 Потерпи Господа, мужайся, и да крепится сердце твое, и потерпи Господа.
Наді́йся на Господа, будь си́льний, і хай буде міцне́ твоє серце, і надійся на Господа!
