Псалтирь 27
1 Господь просвещение мое и спаситель мой, кого убоюся? Господь защититель живота моего, от кого устрашуся?
Псалом Давидів. Господь – моє світло й моє спасіння: кого мені боятись? Господь – твердиня мого життя: кого мені лякатись?
2 Внегда приближатися на мя злобующым, еже снести плоти моя, оскорбляющии мя и врази мои, тии изнемогоша и падоша.
Коли наблизяться до мене злодії, щоб пожерти моє тіло, коли супротивники й вороги мої [повстануть] проти мене, вони спіткнуться й впадуть.
3 Аще ополчится на мя полк, не убоится сердце мое: аще востанет на мя брань, на него аз уповаю.
Якщо військо стане табором проти мене, моє серце страх не охопить; якщо війна спалахне проти мене – і тоді я почуватимусь у безпеці.
4 Едино просих от Господа, то взыщу: еже жити ми в дому Господни вся дни живота моего, зрети ми красоту Господню и посещати храм Святый Его.
Одного лиш просив я в Господа, тільки того шукаю: щоб мешкати мені в домі Господньому всі дні життя мого, щоб споглядав я спокійГоспода й поринав у роздуми в Храмі Його.
5 Яко скры мя в селении Своем в день зол моих, покры мя в тайне селения Своего, на камень вознесе мя.
Бо Він сховає мене в помешканні Своєму в день лиха, убереже мене під подолом Свого шатра [й] здійме мене на скелю.
6 И ныне се, вознесе главу мою на враги моя: обыдох и пожрох в селении Его жертву хваления и воскликновения: пою и воспою Господеви.
Тоді піднесеться голова моя над ворогами моїми, що оточують мене, і принесу я біля шатра Його жертви з вигуком радості, співатиму й гратиму для Господа.
7 Услыши, Господи, глас мой, имже воззвах, помилуй мя и услыши мя.
Почуй, Господи, мій голос, [адже] кличу я, помилуй мене і дай мені відповідь.
8 Тебе рече сердце мое: Господа взыщу, взыска Тебе лице мое, лица Твоего, Господи, взыщу.
«До Тебе!» – каже серце моє. «Шукайте обличчя Моє!» Обличчя Твоє, Господи, шукатиму я.
9 Не отврати лица Твоего от мене и не уклонися гневом от раба Твоего: помощник мой буди, не отрини мене и не остави мене, Боже, Спасителю мой.
Не відвертай обличчя Твого від мене, не відкинь у гніві раба Твого, [адже] Ти був допомогою моєю. Не покинь мене, не залиши, Боже спасіння мого!
10 Яко отец мой и мати моя остависта мя, Господь же восприят мя.
Хоча мої батько й мати полишили мене, але Господь прийме мене.
11 Законоположи ми, Господи, в пути Твоем, и настави мя на стезю правую враг моих ради.
Покажи мені, Господи, дорогу Твою і стежкою справедливості веди мене заради ворогів моїх.
12 Не предаждь мене в душы стужающих ми: яко восташа на мя свидетеле неправеднии, и солга неправда себе.
Не віддавай мене на поталу супротивникам моїм, бо свідки неправдиві повстали проти мене й дихають насильством.
13 Верую видети благая Господня на земли живых.
Однак я твердо вірю, що побачу доброту Господню на землі живих.
14 Потерпи Господа, мужайся, и да крепится сердце твое, и потерпи Господа.
Надійся на Господа, будь мужнім і серце своє зміцни. Надійся на Господа!
