Псалтирь 23

1 Господь пасет мя, и ничтоже мя лишит.

Псалом Давидів Господь – мій Пастир, я нічого [більше] не потребую.

2 На месте злачне, тамо всели мя, на воде покойне воспита мя.

Він дає мені спочинок на трав’янистих пасовищах, водить мене до тихих вод.

3 Душу мою обрати, настави мя на стези правды, имене ради Своего.

Він оживляє мою душу, веде мене стежками правди заради Свого імені.

4 Аще бо и пойду посреде сени смертныя, не убоюся зла, яко Ты со мною еси: жезл Твой и палица Твоя, та мя утешиста.

Навіть коли я піду долиною тіней смерті, то не боятимусь зла, адже Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох – вони заспокоюють мене.

5 Уготовал еси предо мною трапезу сопротив стужающым мне: умастил еси елеом главу мою, и чаша твоя упоявающи мя, яко державна.

Ти готуєш для мене [святковий] стіл на очах у моїх супротивників, Ти намастив мою голову олією, мій келих наповнений вщерть.

6 И милость Твоя поженет мя вся дни живота моего, и еже вселитимися в дом Господень в долготу дний.

Тож нехай добро й милість супроводжують мене в усі дні мого життя, а я перебуватиму в домі Господньому повіки.