Псалтирь 19

1 В конец, псалом Давиду. Небеса поведают славу Божию, творение же руку Его возвещает твердь.

Керівнику хору. Псалом Давидів. Небеса проголошують славу Божу, і про діяння рук Його сповіщає небесна твердь.

2 День дни отрыгает глагол, и нощь нощи возвещает разум.

День у день виливають вони мову [свою] й щоночі відкривають знання.

3 Не суть речи, ниже словеса, ихже не слышатся гласи их.

Хоча без слів їхня мова і не чути звуків від них,

4 Во всю землю изыде вещание их, и в концы вселенныя глаголы их: в солнце положи селение свое:

по всій землі розходиться їхній голос, і до краю всесвіту – їхні слова. [У небесах] поставив Він шатро для сонця,

5 и той яко жених исходяй от чертога своего, возрадуется яко исполин тещи путь.

і воно виходить [із нього], немов наречений із весільної світлиці, і радіє, наче бігун, що пробігти має [свою] стежину.

6 От края небесе исход его, и сретение его до края небесе: и несть, иже укрыется теплоты его.

З одного краю небес воно виходить, пробігає коло до іншого краю, і ніщо не сховається від його спекоти.

7 Закон Господень непорочен, обращаяй душы: свидетелство Господне верно, умудряющее младенцы.

Закон Господа бездоганний, оновлює душу. Одкровення Господні гідні довіри, мудрими роблять простих.

8 Оправдания Господня права, веселящая сердце: заповедь Господня светла, просвещающая очи.

Настанови Господні справедливі, радують серце. Заповідь Господа промениста, просвітлює очі.

9 Страх Господень чист, пребываяй в век века: судбы Господни истинны, оправданны вкупе,

Страх Господній чистий, перебуває повіки. Закони правосуддя Господа істинні, усі вони праведні.

10 вожделенны паче злата и камене честна многа, и слаждшя паче меда и сота.

Вони бажаніші від золота, навіть від безлічі золота щирого; і солодші вони від меду, меду стільникового.

11 Ибо раб Твой хранит я: внегда сохранити я, воздаяние много.

Тож Твій слуга бережеться ними; за їх дотримання – велика нагорода.

12 Грехопадения кто разумеет? От тайных моих очести мя,

А помилки [свої] – хто їх помітити може? Від неумисних провин очисти мене

13 и от чуждих пощади раба Твоего: аще не обладают мною, тогда непорочен буду, и очищуся от греха велика.

і від свідомих [гріхів] стримай раба Твого – нехай не панують наді мною. Тоді я буду досконалий і чистий від великого беззаконня.

14 И будут во благоволение словеса уст моих, и поучение сердца моего пред Тобою выну, Господи, помощниче мой и Избавителю мой.

Нехай приємні Тобі будуть слова вуст моїх і роздуми серця мого, Господи, Скеле моя й Відкупителю мій!