Псалтирь 18
1 В конец, отроку Господню Давиду, яже глагола Господеви словеса песни сея, в день, в оньже избави его Господь от руки всех враг его и из руки Саули: и рече: возлюблю Тя, Господи, крепосте моя:
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Господь утверждение мое, и прибежище мое, и Избавитель мой, Бог мой, Помощник мой, и уповаю на Него: Защититель мой, и рог спасения моего, и Заступник мой.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 Хваля призову Господа и от враг моих спасуся.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 Одержаша мя болезни смертныя, и потоцы беззакония смятоша мя:
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 И внегда скорбети ми, призвах Господа и к Богу моему воззвах: услыша от храма святаго Своего глас мой, и вопль мой пред Ним внидет во ушы Его.
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 И подвижеся и трепетна бысть земля, и основания гор смятошася и подвигошася, яко прогневася на ня Бог.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 Взыде дым гневом Его, и огнь от лица Его воспламенится: углие возгореся от Него.
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 И приклони небеса и сниде, и мрак под ногама Его.
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 И взыде на Херувимы и лете, лете на крилу ветреню.
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 И положи тму закров Свой: окрест Его селение Его: темна вода во облацех воздушных.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 От облистания пред Ним облацы проидоша, град и углие огненное.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 И возгреме с небесе Господь, и Вышний даде глас Свой.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 Низпосла стрелы и разгна я, и молнии умножи и смяте я.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 И явишася источницы воднии, и открышася основания вселенныя от запрещения Твоего, Господи, от дохновения духа гнева Твоего.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 Низпосла с высоты и прият мя, восприят мя от вод многих.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 Избавит мя от врагов моих сильных и от ненавидящих мя: яко утвердишася паче мене.
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 Предвариша мя в день озлобления моего: и бысть Господь утверждение мое.
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 И изведе мя на широту: избавит мя, яко восхоте мя.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 И воздаст ми Господь по правде моей, и по чистоте руку моею воздаст ми,
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 яко сохраних пути Господни и не нечествовах от Бога моего.
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 Яко вся судбы Его предо мною, и оправдания Его не отступиша от мене.
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 И буду непорочен с Ним и сохранюся от беззакония моего.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 И воздаст ми Господь по правде моей и по чистоте руку моею пред очима Его.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 С преподобным преподобн будеши, и с мужем неповинным неповинен будеши,
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 и со избранным избран будеши, и со строптивым развратишися.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 Яко Ты люди смиренныя спасеши и очи гордых смириши.
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 Яко Ты просветиши светилник мой, Господи: Боже мой, просветиши тму мою.
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 Яко Тобою избавлюся от искушения, и Богом моим прейду стену.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 Бог мой, непорочен путь Его: словеса Господня разжжена. Защититель есть всех уповающих на Него.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 Яко кто Бог, разве Господа? Или кто Бог, разве Бога нашего?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 Бог препоясуяй мя силою, и положи непорочен путь мой:
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 совершаяй нозе мои яко елени, и на высоких поставляяй мя:
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 научаяй руце мои на брань, и положил еси лук медян мышца моя:
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 и дал ми еси защищение спасения, и десница Твоя восприят мя: и наказание Твое исправит мя в конец, и наказание Твое то мя научит.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Уширил еси стопы моя подо мною, и не изнемогосте плесне мои.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 Пожену враги моя, и постигну я, и не возвращуся, дондеже скончаются:
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 оскорблю их, и не возмогут стати, падут под ногама моима.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 И препоясал мя еси силою на брань, спял еси вся востающыя на мя под мя.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 И врагов моих дал ми еси хребет и ненавидящыя мя потребил еси.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 Воззваша, и не бе спасаяй: ко Господу, и не услыша их.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 И истню я яко прах пред лицем ветра, яко брение путий поглажду я.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Избавиши мя от пререкания людий: поставиши мя во главу языков: людие, ихже не ведех, работаша ми,
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 в слух уха послушаша мя. Сынове чуждии солгаша ми,
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 сынове чуждии обетшаша и охромоша от стезь своих.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Жив Господь, и благословен Бог, и да вознесется Бог спасения моего,
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 Бог даяй отмщение мне и покоривый люди под мя,
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 избавитель мой от враг моих гневливых: от востающих на мя вознесеши мя, от мужа неправедна избавиши мя.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 Сего ради исповемся Тебе во языцех, Господи, и имени Твоему пою:
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 величаяй спасения царева и творяй милость христу Своему Давиду и семени его до века.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
