Псалтирь 146

1 Хвали, душе моя, Господа:

Алілуя!

2 восхвалю Господа в животе моем, пою Богу моему, дондеже есмь.

хвалитиму Господа, поки живу́, співатиму Богу моє́му, аж поки існую!

3 Не надейтеся на князи, на сыны человеческия, в нихже несть спасения.

Не наді́йтесь на князів, на лю́дського сина, бо в ньому спасі́ння нема:

4 Изыдет дух его, и возвратится в землю свою: в той день погибнут вся помышления его.

вийде дух його — і він до своєї землі поверта́ється, — того дня його за́думи гинуть!

5 Блажен, емуже Бог Иаковль помощник его, упование его на Господа Бога своего,

Блаженний, кому́ його поміч — Бог Яковів, що надія його — на Господа, Бога його́,

6 сотворшаго небо и землю, море, и вся, яже в них: хранящаго истину в век,

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

7 творящаго суд обидимым, дающаго пищу алчущым. Господь решит окованныя:

правосу́ддя вчиняє покри́вдженим, що хліба голодним дає! Госпо́дь в'язнів розв'язує,

8 Господь умудряет слепцы: Господь возводит низверженныя: Господь любит праведники.

Господь очі сліпим відкриває, Господь випросто́вує зі́гнутих, Господь милує праведних!

9 Господь хранит пришелцы, сира и вдову приимет, и путь грешных погубит.

Господь обороняє прихо́дьків, сироту́ та вдови́цю підтримує, а дорогу безбожних викри́влює!

10 Воцарится Господь во век, Бог твой, Сионе, в род и род.

Хай царю́є навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілу́я!