Псалтирь 146

1 Хвали, душе моя, Господа:

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа!

2 восхвалю Господа в животе моем, пою Богу моему, дондеже есмь.

Буду Господа хвалити все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу.

3 Не надейтеся на князи, на сыны человеческия, в нихже несть спасения.

Не покладайте надії на [мужів] шляхетних, на людину, у якій немає порятунку.

4 Изыдет дух его, и возвратится в землю свою: в той день погибнут вся помышления его.

Дух її виходить, і вона повертається в землю, – у той же день зникають усі її задуми.

5 Блажен, емуже Бог Иаковль помощник его, упование его на Господа Бога своего,

Блаженний той, чия допомога – Бог Яковів, хто надію покладає на Господа, Бога свого,

6 сотворшаго небо и землю, море, и вся, яже в них: хранящаго истину в век,

Того, Хто створив небеса, землю, море й усе, що наповнює його, Хто вічно береже вірність Свою;

7 творящаго суд обидимым, дающаго пищу алчущым. Господь решит окованныя:

Того, Хто правосуддя чинить для пригнічених, дає хліб голодним. Господь звільняє в’язнів,

8 Господь умудряет слепцы: Господь возводит низверженныя: Господь любит праведники.

Господь відкриває очі сліпим, Господь випростовує зігнутих, Господь любить праведних.

9 Господь хранит пришелцы, сира и вдову приимет, и путь грешных погубит.

Господь оберігає приходьків, сироту й вдову підтримує, а дорогу нечестивих викривлює.

10 Воцарится Господь во век, Бог твой, Сионе, в род и род.

Буде царювати Господь повіки, Бог твій, Сіоне, – з роду в рід. Алілуя!